25 унікальних куточків України, створених природою та людиною (фото)
Україна — це країна тисячі мальовничих та загадкових куточків, які можна знайти всюди. Багато з них мають свою історію і сповнені містичних загадок.
Україна — це країна тисячі мальовничих та загадкових куточків, які можна знайти всюди. Багато з них мають свою історію і сповнені містичних загадок.
Бушанський скельний храм
Де: Вінницька область, Ямпільський район.
Барельєф на стіні скелі у заповіднику “Буша” з моменту відкриття у 1824 році є темою дискусій вчених. На гіллястому дереві без листя сидить птах, схожий на півня. Під деревом зображено людину, яка молиться на колінах, а позаду людини на невеликому узвишші стоїть олень. Між ними, у верхній частині твору, розташована прямокутна рамка, надпис у цій рамці лише недавно вдалось відновити: “Азм єсмь Миробог, жрець Ольгов”.
Вчені губляться в здогадах щодо часу створення видовбаної на камені картини (існують версії від І до XVI століття нашої ери), авторства та значення зображених на ній живих та неживих предметів.
Де: Вінницька область, Ямпільський район.
Барельєф на стіні скелі у заповіднику “Буша” з моменту відкриття у 1824 році є темою дискусій вчених. На гіллястому дереві без листя сидить птах, схожий на півня. Під деревом зображено людину, яка молиться на колінах, а позаду людини на невеликому узвишші стоїть олень. Між ними, у верхній частині твору, розташована прямокутна рамка, надпис у цій рамці лише недавно вдалось відновити: “Азм єсмь Миробог, жрець Ольгов”.
Вчені губляться в здогадах щодо часу створення видовбаної на камені картини (існують версії від І до XVI століття нашої ери), авторства та значення зображених на ній живих та неживих предметів.
Оконські джерела
Де: Волинська область, Маневицький район.
Майже в центрі озерця Окнище розташовані два потужні джерела карстових вод. Вода виходить з-під землі зі значним тиском, утворюючи на поверхні озера два куполоподібні фонтани. Температура води цілий рік однакова — майже 9°С, навіть у суворі зими озеро не замерзало. Особливістю води є те, що вона не піддається газуванню. З часом джерела утворили невелике озеро завглибшки 3 м і площею 0,5 га.
Де: Волинська область, Маневицький район.
Майже в центрі озерця Окнище розташовані два потужні джерела карстових вод. Вода виходить з-під землі зі значним тиском, утворюючи на поверхні озера два куполоподібні фонтани. Температура води цілий рік однакова — майже 9°С, навіть у суворі зими озеро не замерзало. Особливістю води є те, що вона не піддається газуванню. З часом джерела утворили невелике озеро завглибшки 3 м і площею 0,5 га.
Мавринський майдан
Де: Дніпропетровська область, Павлоградський район.
Мавринський майдан є комплексом валів, що мають правильну рельєфну форму. З висоти пташиного польоту майдан нагадує форму павука. У центрі цієї споруди розташоване насипне коло, в середину якого ведуть три “входи” та довгі хвилясті вали на зовнішній межі кола.
У день весняного рівнодення сонце заходить за горизонт якраз по центру однієї з западин — приблизно так само, як і у Стоунхенджі. Деякі вчені припускають, що степовий майдан є прадавньою обсерваторією.
Де: Дніпропетровська область, Павлоградський район.
Мавринський майдан є комплексом валів, що мають правильну рельєфну форму. З висоти пташиного польоту майдан нагадує форму павука. У центрі цієї споруди розташоване насипне коло, в середину якого ведуть три “входи” та довгі хвилясті вали на зовнішній межі кола.
У день весняного рівнодення сонце заходить за горизонт якраз по центру однієї з западин — приблизно так само, як і у Стоунхенджі. Деякі вчені припускають, що степовий майдан є прадавньою обсерваторією.
Соледарське озеро
Де: Донецька область, м. Соледарськ.
Маленьке озеро на місці соляної шахти є джерелом аномальних явищ. Місцеві дайвери встановили, що чим глибше спускатися на дно озера, тим більше піднімається температура його води. На поверхні вода зазвичай не прогрівається більше 20-25 °С, але на глибині 4-6 метрів температура піднімається до 30-40 °С, а ще глибше вода стає схожою на “рідке скло” і практично непрохідною для аквалангістів.
Де: Донецька область, м. Соледарськ.
Маленьке озеро на місці соляної шахти є джерелом аномальних явищ. Місцеві дайвери встановили, що чим глибше спускатися на дно озера, тим більше піднімається температура його води. На поверхні вода зазвичай не прогрівається більше 20-25 °С, але на глибині 4-6 метрів температура піднімається до 30-40 °С, а ще глибше вода стає схожою на “рідке скло” і практично непрохідною для аквалангістів.
Камінне Село
Де: Житомирська область, Олевський район.
Урочище є скупченням великих валунів, які займають близько 15 гектарів лісу, та є одним з найзагадковіших місць України. Існують дві гіпотези виникнення урочища. Згідно з однією, 20 тисяч років тому валуни були принесені льодовиком, за іншою — вони є залишками підніжжя древніх повністю зниклих гір, оголені льодовиком від ґрунтових нашарувань.
Багато каменів обрисами нагадують сільські будинки, тут є свій “майдан” зі “школою”, і навіть “церква”.
Де: Житомирська область, Олевський район.
Урочище є скупченням великих валунів, які займають близько 15 гектарів лісу, та є одним з найзагадковіших місць України. Існують дві гіпотези виникнення урочища. Згідно з однією, 20 тисяч років тому валуни були принесені льодовиком, за іншою — вони є залишками підніжжя древніх повністю зниклих гір, оголені льодовиком від ґрунтових нашарувань.
Багато каменів обрисами нагадують сільські будинки, тут є свій “майдан” зі “школою”, і навіть “церква”.
Синє озеро
Де: Закарпатська область, Мукачівський район. Розташоване глибоко в лісі на відстані чотирьох кілометрів від села Синяк.
Озеро вулканічного походження, в ньому є 2 вирви — вважається, що це кратери давнього вулкана, заповнені водою. Його живить сірчане джерело. На плаваючих стеблах очерету осідає сірка. Вона надає синювато-блакитного відтінку воді, від чого й пішла назва. Вода в Синьому озері насичена сірководнем, тож у ній не водяться ні риби, ні земноводні, ні комахи.
Де: Закарпатська область, Мукачівський район. Розташоване глибоко в лісі на відстані чотирьох кілометрів від села Синяк.
Озеро вулканічного походження, в ньому є 2 вирви — вважається, що це кратери давнього вулкана, заповнені водою. Його живить сірчане джерело. На плаваючих стеблах очерету осідає сірка. Вона надає синювато-блакитного відтінку воді, від чого й пішла назва. Вода в Синьому озері насичена сірководнем, тож у ній не водяться ні риби, ні земноводні, ні комахи.
Кам’яна могила
Де: Запорізька область, Мелітопольський район.
Світова пам’ятка давньої культури, містить декілька тисяч унікальних стародавніх наскельних зображень — петрогліфів.
Великий кам’яний пагорб у степу приваблював давніх людей як явище надзвичайне, фантастичне; його виникнення залишалося для них таємницею. Первісні люди і перетворили його на місце поклоніння своїм богам та здійснення культових обрядів.
Де: Запорізька область, Мелітопольський район.
Світова пам’ятка давньої культури, містить декілька тисяч унікальних стародавніх наскельних зображень — петрогліфів.
Великий кам’яний пагорб у степу приваблював давніх людей як явище надзвичайне, фантастичне; його виникнення залишалося для них таємницею. Первісні люди і перетворили його на місце поклоніння своїм богам та здійснення культових обрядів.
Манявський водоспад
Де: Івано-Франківська область, Богородчанський район.
Манявський водоспад — це один з найвищих водоспадів української частини Карпат. Вода річки Манявка струмує каскадами відразу з трьох водоспадів, разом вони досягають висоти близько 18 метрів. Зверху водоспаду є кілька невеликих уступів (1,5-2м), які нагадують зручні ванни.
Біля підніжжя Манявського водоспаду розташоване невеличке озерце. Ходять легенди, що вода в цьому озері має здатність омолодити будь-який організм.
Де: Івано-Франківська область, Богородчанський район.
Манявський водоспад — це один з найвищих водоспадів української частини Карпат. Вода річки Манявка струмує каскадами відразу з трьох водоспадів, разом вони досягають висоти близько 18 метрів. Зверху водоспаду є кілька невеликих уступів (1,5-2м), які нагадують зручні ванни.
Біля підніжжя Манявського водоспаду розташоване невеличке озерце. Ходять легенди, що вода в цьому озері має здатність омолодити будь-який організм.
Відслонення богуславських гранітів
Де: Київська область, Богуславський район.
Це диво природи розташувалося вздовж річки Рось. На схилах її берегів стоять могутні, висотою близько 10-12 метрів, гранітні брили. Ці скелі дуже старі, що надає їм ще більшої цінності і таємничості.
Де: Київська область, Богуславський район.
Це диво природи розташувалося вздовж річки Рось. На схилах її берегів стоять могутні, висотою близько 10-12 метрів, гранітні брили. Ці скелі дуже старі, що надає їм ще більшої цінності і таємничості.
Чорне Озеро
Де: Кіровоградська область, Знам’янський район.
Озеро оточене болотом “Чорний ліс”, разом з яким є гідрологічною пам’яткою природи України. Його глибину досі достеменно не встановлено — існує версія про подвійне дно, перше з яких утворено гілками та опалим листям. Що цікаво, рослинність навкруги характерна для Полісся, але не для регіону, де зустрічається лісостеп і степ.
Де: Кіровоградська область, Знам’янський район.
Озеро оточене болотом “Чорний ліс”, разом з яким є гідрологічною пам’яткою природи України. Його глибину досі достеменно не встановлено — існує версія про подвійне дно, перше з яких утворено гілками та опалим листям. Що цікаво, рослинність навкруги характерна для Полісся, але не для регіону, де зустрічається лісостеп і степ.
Мергелева гряда
Де: Луганська область, Перевальський район.
Археологічна пам’ятка бронзового віку, розташована неподалік села Степанівка. Основу пам’ятки становить кам’яниста гряда, яка простягається з південного заходу на північний схід. Комплекс, ймовірно, слугував для різних племен цього регіону протягом декількох тисяч років як святилища та поховальні споруди. За попередніми даними, пам’ятник датується IV – II тисячоліттям до нашої ери, тобто належить до періоду пізнього неоліту — бронзи.
Де: Луганська область, Перевальський район.
Археологічна пам’ятка бронзового віку, розташована неподалік села Степанівка. Основу пам’ятки становить кам’яниста гряда, яка простягається з південного заходу на північний схід. Комплекс, ймовірно, слугував для різних племен цього регіону протягом декількох тисяч років як святилища та поховальні споруди. За попередніми даними, пам’ятник датується IV – II тисячоліттям до нашої ери, тобто належить до періоду пізнього неоліту — бронзи.
Стільське городище
Де: Львівська область, Миколаївський район.
Городище датується VIII-Х століттям і було одним з центрів білих хорватів. “Велика Хорватія” згадується у книзі візантійського імператора Костянтина Багрянородного “Про управління імперією”. Місто на той час було просто велетенським: укріплена площа сягала понад 250 га, а довжина валів і оборонних стін — близько 10 км. Наприклад, Київ в епоху князя Ярослава Мудрого розташовувався на площі 60 га. Давнє місто було з’єднане з Дністром водним шляхом завдовжки 11 км.
Урочище Протіч
Де: Миколаївська область, Первомайський район.
Майже упродовж 40 км Південний Буг тече Миколаївською областю у крутих кам’янистих берегах, утворюючи вузьку каньйоноподібну долину з величними гранітними скелями, порожнистим руслом, водоспадами та островами. Гранітно-степове Побужжя — це справжня гірська країна серед Українського степу.
Пороги Південного Бугу стали Меккою водних туристів. В урочищі Протіч розташована одна з найкращих в Європі природних трас водного слалому.
Вилкове
Де: Одеська область, Кілійський район.
Останній населений пункт на берегах Дунаю перед його впаданням у Чорне море, який отримав назву “Українська Венеція”. Вилкове було засноване три століття тому старообрядцями, незгідними з церковною реформою. Визнаний туристичний центр: будинки на палях, тротуарів практично немає, замість вулиць — канали, особистий і громадський транспорт — човни та катамарани.
Кочубеївські дуби
Де: Полтавська область, Диканьський район.
Кілька вікових дерев, що збереглися від старовинної діброви, яка оточувала родовий маєток Кочубеїв у Диканьці, мають вік 600-800 років. Зараз залишилось лише 4 дуби, з яких один, незважаючи на лікування, поступово гине.
У 1861 році налічувалось 68 дерев, однак до 1940-х років залишилось лише 5. В одне з дерев, яке виділялося найбільшими розмірами (так званий Маріїн дуб, або дуб Мазепи), у 1934 році влучила блискавка і воно згоріло. За народною легендою, саме під цим дубом юна Маруся-Мотря Кочубеївна чекала свого коханого — гетьмана Івана Мазепу.
Базальтові Стовпи
Де: Рівненська область, Костопільський район.
Геологічна пам’ятка природи — кам’яні стовпи, які місцями мають висоту у кількадесят метрів, каскадом спускаються до чаші, заповненої прозорою і від того неймовірно синьою водою.
Яблуня-колонія
Де: Сумська область, Кролевецький район.
На околиці міста Кролевець є унікальний об’єкт природно-заповідного фонду України — ботанічна пам’ятка природи “Яблуня-колонія”. Яблуня зростає у вигляді куща, який за площею займає близько 10 арів. У яблуні давно вже немає її первісного материнського стовбура, оскільки її вік — понад 200 років. Особливістю яблуні є її здатність до самостійного вкорінення гілками — коли один зі стовбурів відмирає, гілля нахиляється до землі і пускає коріння.
Печера Оптимістична
Де: Тернопільська область, Борщівський район.
На території Тернопільщини розташована найбільша печера Євразії та найбільша у світі гіпсова печера. Свою назву Оптимістична печера, відкрита у 1966 році, отримала через те, що скептично налаштовані колеги-спелеологи прозвали першовідкривачів “оптимістами”, оскільки не вірили у її розміри. Зараз фахівці нанесли на карту понад 240 км підземних ходів, однак печера досі до кінця не розвідана.
Вторинні мінеральні утворення в Оптимістичній мають велику не лише естетичну, але й наукову цінність. Деякі з них є дуже рідкісними, а деякі — унікальними і неповторними.
Крейдяні гори
Де: Харківська область, Дворічанський район.
“Крейдяні гори” — довга гряда крейдяних пагорбів, що простягнулася на кілька десятків кілометрів у національному природному парку “Дворічанський”. Гори не дуже високі, і на них можна піднятися, тим паче, що краєвид тут відкривається неймовірний — долина річки Оскіл. Кожна гора має свій образ: одна нагадує вулкан, інша — голову індійця. Є навіть такі, що мають печери з довгими коридорами. Цим Дворічанські висоти нагадують Слов’яногірськ.
Джарилгач
Де: Херсонська область, Скадовський район.
Найбільший острів України, який розташований неподалік курортних центрів Скадовськ та Лазурне — заповідна зона, велика кількість місцевої флори та фауни занесена в Червону Книгу України. На острові можна побачити благородних оленів, в прибережних чагарниках рогозу й очерету ховаються муфлони. На острові багато лисиць, оскільки на них ніхто спеціально не полює, і вони бігають навіть удень.
Острів — прекрасне місце для любителів “дикого” відпочинку. Ідеально чисте море, безлюдні піщані пляжі та практично повна відсутність людей.
Бакота
Де: Хмельницька область, Кам’янець-Подільський район.
Бакота — затоплене містечко. Вперше згадується в літописі 1024 року. Перша згадка про скельний чоловічий монастир зафіксована у київській Книзі 1362 року, де той згадується як “давно існуючий” — у монастирських печерах люди ховались під час набігів татар.
Історія Бакоти закінчилася в 1981 році, коли під час будівництва Новодністровської ГЕС населення було виселене в сусідні міста, а сам населений пункт повністю затоплений водою. Що цікаво — середньорічна кількість тепла на 1 кв. м. тут рівнозначна ялтинській, оскільки скелі і ліси захищають узбережжя Дністра від північних повітряних потоків.
Буцький каньйон
Де: Черкаська область, Маньківський район.
Живописний каньйон на річці Гірський Тікич. За красиві краєвиди це місце ще називають “Маленькою Швейцарією”. Саме тут була розташована перша гідроелектростанція, побудована на території України. Наразі залишились лише руїни ГЕС. Неподалік є і рукотворний водоспад Вир.
Буковинські водоспади
Де: Чернівецька область, Путильський район.У районі села Розтоки розташована одна з перлин Карпат — ландшафтний заказник “Буковинські водоспади”. Тут, трохи вбік від річки Черемош, за течією її притоки Смугарів, розташований цілий каскад водоспадів. Уздовж 2-х кілометрів змінюють один одного відразу сім водоспадів з різною потужністю і висотою — від 3 до 19 метрів.
Деснянська оболонь
Де: Чернігівська область.
Деснянська Оболонь — унікальний заповідний об’єкт із більш ніж трьома десятками річок. Деснянська Оболонь — це справжня знахідка для любителів риболовлі, адже тут налічується близько 35 видів риб, серед яких є і вельми цінні: сазани, соми, вугри, стерляді і марени.
Співочі тераси
Де: Харківська область, Краснокутський район
«Співочими терасами» називають незвичайний фруктовий сад у вигляді великого амфітеатру. Цей амфітеарт під відкритим небом відомий своїми дивовижними акустичними властивостями. Справа в тому, що у цегляні стіни тут вмуровані спеціальні труби різної величини і з різних металів. Через них і проходить звук, створюючи особливий ефект. Тому складається враження, ніби самі тераси видають мелодії. Це архітектурна пам’ятка кінця ХІХ століття, з усіх боків обросла фруктовими деревам.
Джерело: Телеканал новин “24”
Мачу-Пікчу: загублене місто інків
Мачу-Пікчу: загублене місто інків
та одне із семи чудес світу (+віртуальна мандрівка)
Розташоване високо в перуанських Андах на скелястій, що круто обривається вниз горі, Мачу-Пікчу здається ширяючим в тумані. Це укріплене місто було виявлене лише в XX столітті, через 400 років після того, як в ньому завмерло життя.
Мачу-Пікчу (на мові кечуа machu pikchu означає "Стара Гора") - таємниче місто Інків, побудоване в середині XV століття. Воно знаходиться приблизно в 100 км від столиці Імперії Інків міста Куско і настільки затишно сховане в Андах, що до нього не змогли дістатися іспанські колонізатори. Нам про це місто стало відомо в 1911 році завдяки американському ученому із Йеля Хайрему Бінгхему. Хоча справедливості ради потрібно замітити, що місцеві жителі завжди знали про Мачу Пікчу, але не поспішали ділитися інформацією з чужинцями.
Місто прекрасно пристосоване для оборони, бо розташоване на гребені, що сполучає дві гори - Мачу-Пікчу і Уайана-Пікчу. З висоти прямовисних скель відкривається прекрасний вид на вузьку долину Урубамби, по якій повинен був пройти ворог, рухаючись до Куско, що знаходиться в 110 км від інкської столиці. Стратегічні вигоди такого положення були використані повною мірою, як і слід було чекати від тих, хто створив імперію, по розмірах порівняну з Римською. Місто прекрасно пристосоване для оборони, бо розташоване на гребені, що сполучає дві гори - Мачу-Пікчу і Уайана-Пікчу. З висоти прямовисних скель відкривається прекрасний вид на вузьку долину Урубамби, по якій повинен був пройти ворог, рухаючись до Куско, що знаходиться в 110 км від інкської столиці. Стратегічні вигоди такого положення були використані повною мірою, як і слід було чекати від тих, хто створив імперію, по розмірах порівняну з Римською.
Мачу-Пікчу було засновано приблизно в XV столітті. Місто населяли, ймовірно, жерці, знатні інки і працівники - всього біля 1000 жителів. У державі інків чітка ієрархія визначала обов'язки, права і привілеї кожної людини. Непоказні кам'яні житла простолюддя стояли на нижніх терасах, тоді як будинки знаті і громадські будівлі розташовувалися на більших височинах. На захід від міста знаходиться такий, що вражає своєю простотою священний Інтиуата-на - "стовп, до якого прив'язується сонце". Перед ним стоять два храми - храм Трьох вікон і храм Сонця. Ці будівлі теж відрізняє простота, і, ймовірно, вони спочатку не мали дахів, що давало жерцям можливість спостерігати за небесами.
Судячи з усього, Мачу-Пікчу був залишений його жителями ще до того, як іспанці в 1572 році зайняли Куско. Але що змусило жителів несподівано залишити місто, невідомо. Між племенами інків, що змагалися, нерідко йшли війни, що призводили іноді до руйнування цілих поселень. Не виключено, що саме міжусобиця або спустошлива епідемія привели до виселення з Мачу-Пікчу. Можливо, місто уразила чума і влада назавжди заборонили в ньому поселятися. Істинна причина, ймовірно, так і залишиться загадкою, але таємниця Мачу-Пікчу продовжує хвилювати уяву і притягувати увагу до цього древнього міста.
Інки були язичниками. Вони поклонялися і сонцю, і місяцю. Бог сонця - Інти - був найбільш шанованим. Він вважався батьком усіх інків, і від нього походили правителі імперії. Інти був чоловіком і братом богині місяця на ім'я Мама Килья, якій прислуговували зірки і планети (за виключенням Венери, оскільки та сама була богинею).
та одне із семи чудес світу (+віртуальна мандрівка)
Розташоване високо в перуанських Андах на скелястій, що круто обривається вниз горі, Мачу-Пікчу здається ширяючим в тумані. Це укріплене місто було виявлене лише в XX столітті, через 400 років після того, як в ньому завмерло життя.
Місто прекрасно пристосоване для оборони, бо розташоване на гребені, що сполучає дві гори - Мачу-Пікчу і Уайана-Пікчу. З висоти прямовисних скель відкривається прекрасний вид на вузьку долину Урубамби, по якій повинен був пройти ворог, рухаючись до Куско, що знаходиться в 110 км від інкської столиці. Стратегічні вигоди такого положення були використані повною мірою, як і слід було чекати від тих, хто створив імперію, по розмірах порівняну з Римською. Місто прекрасно пристосоване для оборони, бо розташоване на гребені, що сполучає дві гори - Мачу-Пікчу і Уайана-Пікчу. З висоти прямовисних скель відкривається прекрасний вид на вузьку долину Урубамби, по якій повинен був пройти ворог, рухаючись до Куско, що знаходиться в 110 км від інкської столиці. Стратегічні вигоди такого положення були використані повною мірою, як і слід було чекати від тих, хто створив імперію, по розмірах порівняну з Римською.
Мачу-Пікчу було засновано приблизно в XV столітті. Місто населяли, ймовірно, жерці, знатні інки і працівники - всього біля 1000 жителів. У державі інків чітка ієрархія визначала обов'язки, права і привілеї кожної людини. Непоказні кам'яні житла простолюддя стояли на нижніх терасах, тоді як будинки знаті і громадські будівлі розташовувалися на більших височинах. На захід від міста знаходиться такий, що вражає своєю простотою священний Інтиуата-на - "стовп, до якого прив'язується сонце". Перед ним стоять два храми - храм Трьох вікон і храм Сонця. Ці будівлі теж відрізняє простота, і, ймовірно, вони спочатку не мали дахів, що давало жерцям можливість спостерігати за небесами.
Судячи з усього, Мачу-Пікчу був залишений його жителями ще до того, як іспанці в 1572 році зайняли Куско. Але що змусило жителів несподівано залишити місто, невідомо. Між племенами інків, що змагалися, нерідко йшли війни, що призводили іноді до руйнування цілих поселень. Не виключено, що саме міжусобиця або спустошлива епідемія привели до виселення з Мачу-Пікчу. Можливо, місто уразила чума і влада назавжди заборонили в ньому поселятися. Істинна причина, ймовірно, так і залишиться загадкою, але таємниця Мачу-Пікчу продовжує хвилювати уяву і притягувати увагу до цього древнього міста.
Інки були язичниками. Вони поклонялися і сонцю, і місяцю. Бог сонця - Інти - був найбільш шанованим. Він вважався батьком усіх інків, і від нього походили правителі імперії. Інти був чоловіком і братом богині місяця на ім'я Мама Килья, якій прислуговували зірки і планети (за виключенням Венери, оскільки та сама була богинею).
7 кадрів – Бессарабський Вавілон
Корженевська О.Р.
Українське місто Білгород-Дністровський (Аккерман) входить у десятку найдавніших міст світу, тому стоїть в одному ряду з Римом, Афінами, Дамаском, Єрусалимом, Бейрутом, Пекіном, Єреваном та іншими містами, вік яких 2500 років. Особливу популярність місто здобуло завдяки старовинній фортеці, що стала однією з найбільш цікавих і видатних пам'яток оборонного зодчества середньовіччя.
Білгород-Дністровська (інша назва – Аккерманська) фортеця була збудована на руїнах античного міста Тіра. Нині поряд з фортецею можна побачити розкопані археологами залишки цього міста, заснованого наприкінці VI століття до н.е.
Зовнішні мури та рів фортеці
Аккерманська фортеця, збудована на високому скелястому березі Дністровського лиману, завжди захоплювала і дивувала особливою потужністю і неприступністю. Будували фортецю із місцевого білого вапняку, розчином для якого служили яйця, товчений мармур, вугілля і кремній. Також у склад будівельних матеріалів входило просо, яке дозволяло підтримувати нормальний гідротермічний баланс у стінах.
У плані фортеця являє собою багатокутник неправильної форми, площа якого перевищує 9 га. Протяжність оборонних стін становить майже 2,5 км, їх товщина – від 1,5 до 5 м, висота – від 5 до 15 м.
З північної сторони фортеця омивається водами Дністровського лиману, а із інших боків оточує глибокий, вирубаний в скелі рів. Цей рів, що раніше заповнювався водою, має ширину 14 м і глибину близько 20 м.
Зовнішні мури фортеці з ровом та фрагментом розкопок
стародавнього міста Тіра
У стіни фортеці вбудовано 34 вежі, різних по висоті і своєму призначенню. Частина з них всередині були порожніми і були житловими приміщеннями. Деякі з башт мають назви, пов'язані із древніми переказами і легендами: Темниця, Скарбниця, Комендантська, вежі Овідія і Пушкіна.
З боку міста до фортеці можна було увійти через Головні (Кілійські) ворота, які були найважливішим об'єктом в обороні. Свого часу тут був підйомний міст, стояли стулчасті ворота, дві загострені решітки, а на другому ярусі знаходилися отвори, через які можна було лити окріп і смолу.
Внутрішня територія Білгород-Дністровської фортеці поділялася оборонними стінами на 4 двори, кожен із яких мав певне призначення і міг самостійно витримати облогу.
Призначення Цивільного двору полягало в захисті населення під час облоги. Двір займав найбільшу територію – майже 5 га, і в той час там розташовувалися житлові споруди. Сьогодні на найвищому місці знаходяться найвища вежа Сторожова і залишки турецької мечеті, побудованої на руїнах християнського храму XII-XIII століть.
Головна брама (Кілійські ворота)
Наступний двір – Гарнізонний, площа якого близько 2 га. На території цього подвір'я знаходилися казарми, склади з боєприпасами, стайні. Потрапити на територію двору можна було через спеціальні ворота, що мають особливу систему захисту. Зараз від цих воріт вимощена кільцева дорога.
Був у фортеці і третій двір – Карантинний (інші назви Портовий, Господарський). Він був призначений переважно для торгівлі та складів. Але від цього двору практично нічого не залишилося. Двори оточені високими мурами із системою башт. Три найбільші башти Громадянського двору мають власні назви: Овідієва (Дівоча), Сторожова та Пушкіна. Башта Пушкіна називається на честь перебування у фортеці видатного російського поета. Він був тут всього три дні під час свого "південного" заслання. За цей час у поета визрів задум вірша "К Овидию".
Крайня південно-східна башта фортеці має дві назви – Овідієва та Дівоча. Перша назва пов'язана із переказами про те, що у Тірі у 8 році деякий час жив опальний римський поет Овідій Назон. На честь нього Дністровський лиман нібито називався Овідієве озеро. А на протилежному березі лиману лежить місто Овідіополь названий на честь Овідія.
Інша назва башти пов'язана із легендою про дуже вродливу, але свавільну і жорстоку дочку молдавського князя Олександра Доброго Тамару. За те що дочка зібрала ватагу розбійників і грабувала околиці та каравани, справедливий батько наказав замурувати дочку у башту живою. Відтоді башта називається Дівоча.
Цитадель (вигляд із Гірнізонного двору)
Цитадель (фортеця у фортеці) – найдавніша найбільш укріплена (кінець XII століття) і загадкова будова, збудована ще генуезцями. По чотирьох кутах розмістилися 4 найпотужніші вежі (Придвірна (північно-східна), Комендантська (південно-східна), Темниця (південно-західна) та Скарбниця (північно-західна)) первісна висота стін яких 20 м, а товщина – 5 м. Нині башта Скарбниця напівзруйнована, решта ж перебувають практично у відмінному стані. Двір, який займав трохи більше 300 квадратних метрів, був щільно забудований. Тут є багато приміщень та розгалужена мережа підземних ходів. Підземні ходи, на жаль, практично не досліджені. У Комендантській башті розташовувався штаб коменданта, тут же був комендантський палац, розміщувалася охорона коменданта, зберігалася міська скарбниця, знаходився пороховий підвал. Цитадель мала кругову оборону й була неприступним замком.
Ось як описував Аккерманську фортецю класик української літератури Іван Семенович Нечуй-Левицький у ХІХ столітті: "Над самим лиманом стояла давня Генуезька твердиня з високими, довгими, темними стінами з визубнями і зазубнями зверху. Поверх стін, порослих зеленим бадиллям, стриміли високі башти. Муровані стіни з баштами ніби виходили просто з води, а в воді одбивались такі самі стіни й башти, неначе хотіли впасти в глибоку синю безодню". Майже так само виглядає фортеця і зараз.
Цитадель зі сторони лиману
Внутрішній двір цитаделі
У 1832 р. фортецю скасували, як військовий об'єкт і віддали у відання міської влади, яка дозволила городянам розбирати кріпосні споруди. Рів став місцем звалища нечистот. Всі споруди всередині фортеці були розламані і потягнуті, стіни збереглися завдяки розчину, яким будівельники з'єднували камінь. А.А. Кочубунскій писав: "На щастя ... фортечні стіни самі захистили себе: вони так уперто виступали лому людини, що намагалися зламати їх скоро переконалися, що дешевше підривати сусідні скелі за містом, ніж видобувати фортечний камінь."
Під тиском громадськості в 1896 р. фортеця була оголошена історико-архітектурним пам'ятником.
Протягом багатьох років ведуться реставраційні роботи. Це дуже складний і трудомісткий процес.
На території фортеці є музей, який відкритий в робочі дні. У цьому музеї зібрані археологічні знахідки з розкопок Тіри, Аккермана і фортеці. Нинішня Білгород-Дністровська фортеця – один з найпопулярніших туристичних об'єктів півдня України. Тут проводять інсценовані вистави, пісенні фестивалі, а ще фортеця часто служить знімальним майданчиком для історичних фільмів.
Виставка зброї у Цивільному дворі
Зараз Білгород-Дністровська фортеця продовжує бути пам'яткою національного значення і приваблює чимало туристів. Незважаючи на багато історичних подій, перебудови і ремонти, фортеця зберегла первісну структуру. Також місцевою адміністрацією ведуться роботи по створенню на території міста національного історико-архітектурного заповідника, який допоможе зберегти для майбутніх поколінь цей унікальної красоти та значущості історичний комплекс.
Щоліта, наприкінці червня, тут проходить молодіжний музичний фестиваль «Фортеця» і лицарські бої.
Фото автора
Статуя Ісуса Спасителя в Ріо-де Жанейро – одне із
Нових Семи Чудес Світу.
Виконавець: учениця 7 класу Саксаганської ЗОШ І-ІІІ ст. Овчаренко Вікторія.
Керівник: вчитель географії Корженевська О.Р.
Час проведення: жовтень-грудень.
Мета проекту: ознайомитись з одним із Нових Чудес Світу, вивчити його історію і географічне розташування.
Актуальність: застосування материалів для уроків у 7 класі під час вивчення теми “Південна Америка” та позакласних годинах.
Очікувані результати:
· Навчитися здобувати інформацію та досліджувати історичні пам’ятки.
· Вдосконалити уміння індивідуальної та групової роботи.
· Отримати досвід аргументації своєї думки, ілюстрування ідей, досліджень, виступів перед аудиторією.
Реалізація проекту:
1. Збір інформації.
2. Обговорення зібраних материалів серед творчих груп.
3. Створення проекту.
4. Презентація проекту.
7 кадрів: Статуя Ісуса Спасителя в Ріо-де Жанейро –
одне із Нових Семи Чудес Світу.
Овчаренко В., 7 кл.,
Саксаганська ЗОШ І-ІІІ ст.,
керівник Корженевська О.Р.
Статуя Спасителя вважається символом міста Ріо-де-Жанейро в Бразилії. Вона стоїть на вершині гори Корковаду і піднята над рівнем моря на 704 м. Статуя представляє собою скульптурне зображення Ісуса Христа, широко розкинув руки.
Гора Корковадо цікава сама по собі: її назва перекладається як "горб" або "горбата гора", і насправді, вона за формою схожа горб на спині величезного фантастичного звіра, особливо, якщо дивитися на неї здалеку. Знаходиться ця гора в найбільшому в світі міському парку, який швидше можна назвати міським лісом - парку Тіжука, сформованому на початку 60-х років XX століття.
Ідея встановлення великої статуї на горі Корковаду була вперше висловлена в середині 1850-х років, коли католицький священик Педру Марія Босс попросив упринцеси Ізабели фінансування, щоб побудувати статую великого ченця. Принцеса Ізабелла не була в захваті від цієї ідеї, яка була загалом забута в 1889 році, коли Бразилія стала республікою та за новою конституцією церква була відділена від держави.
Коли бразильці вирішили поставити цей монумент, був оголошений конкурс на кращий проект. Пам’ятник мав уособлювати національну єдність.
Вдруге проект великої статуї на горі був запропонований в 1921 році, вважається що його висловив єпископ Ріо-де-Жанейро. Єпархія організувала 
подію під назвою Semana do Monumento («Тиждень Пам'ятника»), щоб зібрати пожертвування. Проекти «статуї Христа», що розглядалися, включали великий християнський хрест, статую Ісуса з глобусом в руці, і п'єдестал, що символізував би світ.
подію під назвою Semana do Monumento («Тиждень Пам'ятника»), щоб зібрати пожертвування. Проекти «статуї Христа», що розглядалися, включали великий християнський хрест, статую Ісуса з глобусом в руці, і п'єдестал, що символізував би світ.
У підсумку переміг Ектор да Сілва Коста із статуєю Христа-спасителя із розкритими руками. Не будучи ні зодчим, ні скульптором, він запропонував ідею пам’ятника, яка сподобалася всім. Був зібраний величезний колектив архітекторів, скульпторів, інженерів, так як будівництво такої статуї вимагало дозволу багатьох труднощів. Автором скульптурного образу Спасителя став Поль Ландовський.
Група інженерів і техніків розглянула пропозицію Ландовського і прийняла рішення побудувати структуру з залізобетону (інженерний проект був створений Альбертом Какоутом) замість запропонованої спочатку сталі, як 
матеріалу, що більше відповідає структурі хрестоподібної статуї. Зовнішня поверхня була облицьована стеатитом, вибраним за його стійкість і легкість обробки. Камінь був завезений з Лімгамна (Мальмьо, Швеція).
матеріалу, що більше відповідає структурі хрестоподібної статуї. Зовнішня поверхня була облицьована стеатитом, вибраним за його стійкість і легкість обробки. Камінь був завезений з Лімгамна (Мальмьо, Швеція).
П'ять років пішло на підготовчі роботи, а потім, нарешті, почалося втілення цього монументального проекту. Встановити таку величезну статую на такій високій горі - завдання непросте: у Бразилії бувають сильні вітри, шторми і бурі, і взагалі клімат там непередбачуваний. Всі деталі статуї, в тому числі і каркас, вирішено було зробити у Франції, а потім доставити до Бразилії і зібрати статую на місці. На вершину гори частини статуї доставляли спочатку залізницею, а потім по довгих сходах - такий звивистій, що її назвали "Равлик". Спорудження монументу тривало з 1926 по 1931 року — і 12 жовтня 1931 року статую було відкрито. По всій країні почався збір пожертвувань на будівництво статуї. Вартість пам'ятника склала 250 тисяч доларів США.
Статуя вийшла дуже великою і важкою: відстань між кінчиками пальців обох рук склало 23 м. Кисті рук важили приблизно по 9 т, але найбільш значною була голова, вага якої перевищив 35 т. Зростання фігури Спасителя – 30 м.
Урочисте відкриття символічної статуї проходило 12 жовтня 1931 при великому скупченні народу.
Для того щоб фігуру Христа було видно здалеку, розробили спеціальну освітлювальну установку. Підсвічена різними кольорами статуя виглядає дуже урочисто і величаво.
Протягом своєї історії монумент Спасителя не раз служив приводом для свят. У 1965 р папа римський Павло VI справив освячення пам’ятника, а в 1981 р жителі Ріо-де-Жанейро відзначили його п’ятдесятирічний ювілей.
У жовтні 2006 року, на святкуванні 75-ї річниці статуї, Архієпископ Ріо кардинал Ріо-де-Жанейро Эузебио Шейді (Eusebio Oscar Scheid) освятив маленьку каплицю, розташовану в п'єдесталі статуї і названу на честь святого покровителя Бразилії - Сеньйора Nossa Aparecida. Це означає, що зараз тут можуть проводитися такі релігійні католицькі церемонії, як хрещення та весілля. Каплиця вміщує близько 100 осіб.
Повітряна лінія трамваю
Наприкінці XX в. до статуї була проведена лінія трамвая. Вона майже досягає майданчика, де стоїть Спаситель. Вийшовши з трамвая, потрібно 
Нічне місто під час карнавалу
піднятися сходами у двісті двадцять сходинок, яка веде до оглядового майданчику, звідки відкривається чудова панорама міста. Статуя Спасителя, немов обнімає Ріо-де-Жанейро, цілком може вважатися справжнім дивом сучасного світу.
Статуя Христа Спасителя в Ріо-де-Жанейро - один з найвідоміший і популярних в світі монументів. Щорічно тисячі туристів піднімаються до його підніжжя, звідки відкривається приголомшлива панорама міста і знамениті пляжі Копакабана та Іпанема.
7 липня 2007 року статуя була оголошена одним із Нових Семи Чудес Світу.
Туристи приїхавши в Ріо-де-Жанейро оглядають і інші куточки міста та полюбляють побувати на карнавалі.
Найпопулярніші фестивалі в Бразилії дуже яскраві та веселі. Людям подобаються бразильські розваги та карнавали.
Портова гавань під час карнавалу
Легендарна статуя Христа-Спасителя є одним з християнських символів сучасності і одним з найбільш легко пізнаваних монументів світу. Широко розкинуті руки Христа символізують любов до всіх і кожного окремо. Дивлячись на статую Христа, не виникає сумніву, що Він обіймає кожного, хто приходить до Нього.
Цікаві географічні факти одним рядком
1. Королівство Тонга - єдина монархія в Океанії.
2. Транссибірська магістраль перетинає рівно 3901 міст.
3. До складу архіпелагу Філіппіни входить 7107 островів.
4. На прапорі Ірану 22 рази повторена напис "Аллах акбар".
5. 7 найбільших країн світу (Росія, Канада, США, Китай, Австралія, Бразилія і Аргентина) займають половину всієї суші планети.
2. Транссибірська магістраль перетинає рівно 3901 міст.
3. До складу архіпелагу Філіппіни входить 7107 островів.
4. На прапорі Ірану 22 рази повторена напис "Аллах акбар".
5. 7 найбільших країн світу (Росія, Канада, США, Китай, Австралія, Бразилія і Аргентина) займають половину всієї суші планети.
6. У Європі 5 держав, які межують лише з однією іншою державою - Португалія, Данія, Сан-Марино, Ватикан і Монако.
7. Виверження мексиканського вулкана Парикутин тривало 9 років (з 1943 по 1952 рік). За цей час конус вулкана піднявся на 2774 метри.
8. На центральній площі канадського містечка Глендон підноситься його офіційний символ - вареник заввишки 9 метрів і вагою 2700 кг.
9. Лондонський еквівалент Нью-Йоркській Уолл-Стріт носить назву Ломбард-Стріт
10. У державі Того чоловік, що зробив комплімент жінці, зобов'язаний на ній одружитися.
11. П'ять районів Нью-Йорка: Бронкс, Бруклін, Квінс, Стейтен-Айленд, Манхеттен.
12. Найбільша пустеля в Європі - Рин-піски. Вона розташована в межиріччі Волги і Уралу (на території Казахстану та Росії).
8. На центральній площі канадського містечка Глендон підноситься його офіційний символ - вареник заввишки 9 метрів і вагою 2700 кг.
9. Лондонський еквівалент Нью-Йоркській Уолл-Стріт носить назву Ломбард-Стріт
10. У державі Того чоловік, що зробив комплімент жінці, зобов'язаний на ній одружитися.
11. П'ять районів Нью-Йорка: Бронкс, Бруклін, Квінс, Стейтен-Айленд, Манхеттен.
12. Найбільша пустеля в Європі - Рин-піски. Вона розташована в межиріччі Волги і Уралу (на території Казахстану та Росії).
13. До складу Японії входить понад 3900 островів.
14. Ганг має найбільшу дельту зі всіх річок.
15. У США цілих 3 міста Перу і ще 9 Парижів.
16. Менше 1 відсотка Карибських островів населені.
17. З 25 найвищих вершин світу 19 знаходяться в Гімалаях.
18. Майже до кінця 1980-х років в Бутані не було жодного телефону.
14. Ганг має найбільшу дельту зі всіх річок.
15. У США цілих 3 міста Перу і ще 9 Парижів.
16. Менше 1 відсотка Карибських островів населені.
17. З 25 найвищих вершин світу 19 знаходяться в Гімалаях.
18. Майже до кінця 1980-х років в Бутані не було жодного телефону.
19. Найхолоднішою столицею світу вважається Улан-Батор (Монголія).
20. У озеро Байкал впадає 336 річок, а витікає лише одна (Ангара).
21. Останнє виверження японського вулкана Фудзіяма сталося в 1707 році.
22. Найбільші порти світу: Роттердам, Сінгапур, Кобе, Нью-Йорк, Новий Орлеан.
23. Науру - єдина держава в світі, що не має офіційної столиці.
24. Куба - єдиний Карибський острів, на якому є залізні дороги.
25. Першою столицею Російської держави була Ладога.
26. На території Японії 17 діючих вулканів.
27. 18 лютого 1979 в пустелі Сахара йшов сніг.
28. 23 з 50 американських штатів мають вихід до океану.
29. Незважаючи на те, що Делі і Новосибірськ знаходяться майже на одній довготі, їх час відрізняється на півтори години. Це пов'язано з тим, що в Індії діє спеціальний декретний час.
30. У Таїланді до цих пір вважається непристойним користуватися вилкою при їжі. Вилку використовують тільки для того, щоб перекласти їжу з тарілки в ложку.
26. На території Японії 17 діючих вулканів.
27. 18 лютого 1979 в пустелі Сахара йшов сніг.
28. 23 з 50 американських штатів мають вихід до океану.
29. Незважаючи на те, що Делі і Новосибірськ знаходяться майже на одній довготі, їх час відрізняється на півтори години. Це пов'язано з тим, що в Індії діє спеціальний декретний час.
30. У Таїланді до цих пір вважається непристойним користуватися вилкою при їжі. Вилку використовують тільки для того, щоб перекласти їжу з тарілки в ложку.
31. Центр Європи розташовується на території України в Закарпатській області між містами Тячів та Рахів, поблизу селища Ділове, а центр Азії - в місті Кизил Тувинської республіки.
32. У світі тільки одна річка, яка бере свій початок у екватора і тече в зону помірного клімату: Ніл. За малозрозумілою причини інші річки течуть у зворотному напрямку.
32. У світі тільки одна річка, яка бере свій початок у екватора і тече в зону помірного клімату: Ніл. За малозрозумілою причини інші річки течуть у зворотному напрямку.
33. Кілька будинків в Манхеттане мають власний поштовий код. А у Світового Торгового Центру їх навіть декілька.
34. Найвищий з вимерлих вулканів на Землі - Аконкагуа, що знаходиться в Аргентині. Його висота - 6960 метрів.
35. 7 найбільш численних народів світу: китайці (хань), хиндустанци, американці США, бенгальці, росіяни, бразильці та японці.
36. Монпельє (штат Вермонт) - найменша столиця штату в США. Її населення всього близько дев'яти тисяч жителів.
37. Столиця штату Вермонт Монпельє - єдина в США столиця штату, в якій немає жодного Макдональдса.
38. Один з найбільших ісландських гейзерів, розташований на схилі вулкана Гекла, називається ... Гейзер.
39. У Малайзії вважають, що викупати дитину в пиві, можна захистити його від усіляких неприємностей і хвороб.
36. Монпельє (штат Вермонт) - найменша столиця штату в США. Її населення всього близько дев'яти тисяч жителів.
37. Столиця штату Вермонт Монпельє - єдина в США столиця штату, в якій немає жодного Макдональдса.
38. Один з найбільших ісландських гейзерів, розташований на схилі вулкана Гекла, називається ... Гейзер.
39. У Малайзії вважають, що викупати дитину в пиві, можна захистити його від усіляких неприємностей і хвороб.
40. У національного гімну Греції 158 версій. Жоден житель Греції не знає всіх 158 версій гімну своєї країни.
41. У річки Об близько 150 000 (!) приток.
42. У Саудівській Аравії немає жодної річки.
41. У річки Об близько 150 000 (!) приток.
42. У Саудівській Аравії немає жодної річки.
43. Індонезія розташована на 17 508 островів.
44. Червоне море - найтепліше море на Землі.
45. Жителів острова Лесбос називають лесбосійцями і лесбосіанками, а не лесбійцями і лесбіянками.
46. У Москві є річка Лось, а найбільший з струмків, що впадають в неї, називається ... Лосеня.
47. У китайців і корейців прізвище завжди стоїть на першому місці (тобто прізвище Мао Цзедуна - Мао).
48. Найширша у світі вулиця знаходиться в м. Бразиліа (вулиця "Монументальна вісь", ширина - 250 метрів).
45. Жителів острова Лесбос називають лесбосійцями і лесбосіанками, а не лесбійцями і лесбіянками.
46. У Москві є річка Лось, а найбільший з струмків, що впадають в неї, називається ... Лосеня.
47. У китайців і корейців прізвище завжди стоїть на першому місці (тобто прізвище Мао Цзедуна - Мао).
48. Найширша у світі вулиця знаходиться в м. Бразиліа (вулиця "Монументальна вісь", ширина - 250 метрів).
49. У містечку Калама, що знаходиться в чилійській пустелі Атакама, ніколи не буває дощів.
50. До складу держави Папуа Нова Гвінея входять острови Нова Британія і Нова Ірландія.
50. До складу держави Папуа Нова Гвінея входять острови Нова Британія і Нова Ірландія.
51. В Амстердамі і Антверпені по 26 острів, в Санкт-Петербурзі - 101, а у Венеції - аж 118.
52. У Південній Америці тільки дві країни, які не мають виходів до океану: Болівія і Парагвай.
53. Місто Гонк-Конг займає перше місце в світі за кількістю автомобілів марки "Роллс-Ройс"
53. Місто Гонк-Конг займає перше місце в світі за кількістю автомобілів марки "Роллс-Ройс"
54. Ліван - єдина держава на Близькому Сході, на території якого немає пустель.
55. На відміну від більшості африканських націй, Ефіопія ніколи не була європейською колонією.
56. У травні 1948 року два новозеландських вулкани Ruapehu і Ngauruhoe вивергалися одночасно.
57. У Франції, Італії та в Чилі офіційно визнано існування НЛО.
56. У травні 1948 року два новозеландських вулкани Ruapehu і Ngauruhoe вивергалися одночасно.
57. У Франції, Італії та в Чилі офіційно визнано існування НЛО.
58. Найвіддаленіша від всіх океанів на Землі точка знаходиться в Китаї.
59. Найчистішим морем на Землі вважається Море Уеддела в Антарктиді.
60. У туристичний маршрут "Золоте Кільце Росії" входить 7 міст.
Немає коментарів:
Дописати коментар