03.02.2016 р.
Екологічна агітбригада на тему «Збережемо
грунти»
Мета: висвітлення
проблеми зберігання та національного
використання земельних ресурсів
Вихід агітбригади з
сірим полотном – танок «Голос Землі»
Дівчина Походивши по Інтернету,
– знайшла я екогрупу
«Ефект».
Сильно
строго не засуджуйте.
Час є – тоді дивіться.
Е – Екологія, Евкаліпт,
Енергетика, Еволюція;
Ф – Факти, Фізичні,
Феноминальні, може це фатум Фінальний;
Е – Ерозія, Ельбрус
розтане, Енергія Сонця Економною стане;
К – Катаклізми,
Кінець, Катастрофи, Краю Красивий Куточок, Кожен землянин хоче;
Т – Тиші, Тепла,
Толерантності Трішки, Тигри, Тюльпани, Тварини чи Пташки, тільки тоді є дорога
вперед, та людина створила «Ефект».
Пісня
Будь щасливою людина -
Світ цінуй цей щохвилини,
Зберегти не запізнись -
Не повториться на біс.
В наших силах все зробити
Вірити, плекать, творити.
Разом стережем життя
Наше з вами майбуття.
І розділ (голубий колір)
1. Моря і ріки, гори і долини
Це дім життя розумної людини.
2. Людина Вміла все робити
вміла
Плоди збирала, звіра добувала
Але була частиною природи
І не псувала її вряди-годи.
3. Пройшли мільйони, клімат
змінився.
І чи на радість, а чи на біду,
Тут Homo
Sapіens з’явився.
А з ним з’явилися проблеми
Це власне наші зараз теми.
4. Найперше лихо – це війна
Хай буде проклята вона.
Озброєння не хочемо ми
Хай вічно в світі буде мир.
5. Проблему другу знаєш ти.
Потрібно Землю зберегти
ЇЇ прозорі, чисті води
Ліси й усю, усю природу.
(чорний колір)
1. Не чванься тим, що
цар природи ти – тому що…
Всі (разом). Ти – його частинка.
2. Природа землі української…
3. Мрійні діброви, які
чарують душу, безмежні простори тінистих лісів.
4. Чисті джерела, які
ваблять прозорою гладдю…
5. Щедрі поля, в
шепоті колосся і вишневі сади квітучого білого цвіту.
6.
Прекрасний…(обривається музика) сон, що болем розпачу ранить серце.
А що реальність?
Голос правди. З 1992 року
територія України оголошена зоною екологічного лиха (на фоні музики). Земля втратила ціну, її роздавали направо і наліво
– і для заводів, і для фабрик. Земля піддається не тільки розорюванню, а й
шкідливим похованням - на величезній площі лежать мільйони тонн відходів, з них
2 мільйони гектари землі за хімізовано; 40 відсотків грунтів доведено до
руйнації. Страшною невигойною раною пече Чорнобильська трагедія. 190 тис. га
утрачено внаслідок радіаційного забруднення; затоплено 1 млн га земель.
1. Землі Поділля,
Придніпров’я потребують захисту від водної ерозії. Аналіз намулу
показує велику кількість важких металів. Використовувати його для удобрення
земель заборонено.
2. Пестицидне і нітратне навантаження на 1гектар землі
відчутно зменшилось внаслідок економічної кризи.
3. Та агресивна
агротехніка, безгосподарність …
4…. і, головне,
безкарність стали вирішальним фактором згубного впливу на стан земель.
5. А смітники? Більшість з них у країні перетворились у
постійні джерела отруєння.
6. Стосовно сіл, то
тільки в половині з них відведено місце для сміттєзвалищ та й ті практично не
використовуються.
Звучить «Канкан». Танцюють завойовники: Амброзія, Сміття,
Кульок
Амброзія (кричить).
А-а-а-а! Я купила блузку спеціально для цієї вечірки. А ти просто навмисне
обхляпав мене якоюсь гидотною! Ох, яка я розлючена!
Сміття. Та я ж не думав,
що хтось викинув пакет з кетчупом. Почекай, десь тут завалявся «Тайд» -
подвійна сила!
Кульок. Куди твоя подвійна
сила на зелену Амброзію! Тут треба «Персил» - зелене світло!
Амброзія. Ах! Я знову в
центрі уваги! Вечірка врятована. Та не шкреби мене. Кульку! У моїй роботі
важливо, щоб шкіра була гладенька.
Сміття. А яка в тебе
робота?
Амброзія. А пилок розсівати?
А дихати не давати? Він не продається в магазині, замовляйте тільки у нас, на
смітниках! Ну то як? Літо замовляли? Отримуйте безкоштовні подарунки!
Всі кашляють.
Кульок. А до чого тут
гладенька шкіра?
Амброзія. А щоб такі, як ти,
не чіплялися! Ти ж не можеш, як нормальне сміття, себе вести. Викинули тебе,
той лежи! Так ні! Він скрізь літає, за все чіпляється. (Звертається до залу). Ну а ви знаєте, куди діваються ваші кульки?
Нікуди! Ось вони!
Сміття. Кайф! Життя стає
цікавішим!
Амброзія. Фу! Ну чого ж ти
так смердиш? Ну ніяк не можу звикнути. Добре, що в мене є така штучка (дістає балончик). Два натискання – і
свіжість озонової дірки вам забезпечена.
Кульок. Ти що, не почув!
Відійди від дами, смердиш, як три в одному!
Мелодія із к/ф «Бригада»
Сміття. Та не лайтися ви!
Ми стільки років разом! Ми – бригада. Учора ми сказали собі: «Можемо! А
сьогодні кажемо всім: «Треба!». Треба завоювати Землю!
1.Родючі чорноземи пропадають
Ерозії грунтів тут місце мають
Яри та балки, крутосхили,
Поля родючі спопелили.
2.А ще економічне виробництво
Нам помагає Землю нищить
Карбон в природі вершить суд
І просто може знищить люд.
3.Бо зміна клімату гряде:
Глобальне потепління йде.
4.Тож всіх Землян тривожить це
щомиті –
Як дальше на планеті жити?
Цих явищ негативний перепліт,
Небезпечний створили «Ефект».
5. Яка біль – до краси можна
доторкнутись
Тільки серцем.
Танцювальний
елемент під пісню «Балада про землю»
ІІ розділ – негативні явища (червоний колір)
1. Як тихо над краєм,
а серце тривожно б’ється.
Земля промовляє, як їй нелегко
живеться.
Від горя і болю сміятись давно
перестала,
Бо в’їлися бомби
снаряди впилися, як жало.
2. Виходять в дорогу
в чудовім весільнім цвітінні –
Збива босі ноги посипане ядом
каміння.
Чудове повітря отруйним
насиченим газом.
І дихати грудям все важче і
важче щоразу.
3. Сплюндрована врода
водою гнилою і сміттям,
Ледь видно природу під порваним
сірим лахміттям.
В покраянім тілі пластами
лежать хімікати,
Що буде – не знає, як зміни на
краще не буде.
Ви, мужні і сильні, під захист
візьміть її, люди!
4. Переорено землю,
переорано небо,
Наче, нам на цім світі більш
нічого не треба:
Ні трави, ні повітря, ні річок,
ані квітів,
Наче прагнемо завтра на край
світу злетіти.
5. Загубили ми душі і
розвіяли думи,
Зупинися, людино, хоч на мить і
подумай.
Показ
фотографій діяльності людини.
Пісня
Такого руйнування о Боже, о Боже,
Не пам’ятає з тих часів наша Земля.
Степи всі розорали,
Тваринам не давали
Тваринам не давали
Спокою ані дня.
Земля була
прекрасна.
Що бачимо тепер ми:
Розорані ділянки,
кругом лиш бур’яни
Не треба, ой, не треба
Мене так руйнувати,
Родючий шар
поверхні
Зберігайте ви!
1.
Дощі кислотні й
смог їдкий,
Розлита нафта, мертві води
І парниковий цей ефект –
Біда для нашої природи.
2.
Це негативні явища
– біди.
Усі земляни вже в тривогах
Куди ідеш, людино ти куди?
Сміття лежить по всіх твоїх
дорогах.
3.
Тож краще
позитив–ефект створити,
Щоб без проблем усім землянам
жити.
Щоб був міцний імунітет -
Давайте створимо такий «Ефект».
ІІІ розділ – ефект – позитив у природі (зелений колір)
1.
Щоб планета
зеленіла,
Ти здійсни чудове діло
Щоб був кисень на землі,
Щоб великі і малі:
І тварина і людина і малесенька
рослина.
2.
Мали кисню досхочу,
Ти деревце не корчуй
А що потрібно всім зробити?
Ліс великий посадити…
3.
Родючі землі друже,
бережи,
Отрутохімікати – це проблеми.
Не перейди смертельної межі
І збережи вкраїнські чорноземи!
Голос правди. Верхній родючий шар
ґрунту, який дає життя рослинам, сам зростає дуже і дуже повільно. Для
утворення на полі шару, товщиною 18-20 см. (тобто, саме такого, на якому
виростає хлібний колос) потрібно кілька тисяч років. Потрібно правильно
господарювати та берегти його.
1. Щоб отримати високі урожаї, треба ґрунти добре обробляти. Рослини краще
ростуть на пухкому ґрунті. У такий ґрунт добре проникають вода і повітря. Щоб
ґрунт був пухкий, його переорюють, а під час росту рослин розпушують. Кірка
перешкоджає потраплянню повітря у ґрунт і прискорює випаровування води.
Чим більше в ґрунті перегною, тим він
родючіший.
2. Що відбудеться з
рослинами, тваринами, людьми, якщо зовсім зникне грунт? Шукаючи відповідь ми дізналися, що рослини висохнуть, не буде їжі для тварин, для людей не буде продуктів
харчування. Нічим буде дихати, тому що рослини виробляють кисень. Буде
екологічна катастрофа.
3. Як зберегти ґрунт? При
будівництві знімати верхній шар землі і вивозити, коли будівництво буде
закінчено, грунт використати для озелення, насаджувати лісосмуги.
4. Якщо восени
вкопувати опале листя в ґрунт, навесні земля від цього стає темнішою,
родючішою. Висаджуючи рослини, треба вносити органічні і мінеральні добрива.
5. Наші предки здавна
шанували землю. Вчасно орали, садили городину, висівали жито, пшеницю, збирали
врожай. Щоб був хороший урожай, землю треба берегти, не шкодувати її,
доглядати.
6. Народна мудрість
говорить: «Без догляду земля – кругла сирота», а ще «щоб грунти родючими були, будь
господарем людина на своїй землі».
Пісня
Життя чудове, якщо поруч квітку бачиш ти.
Без нітратів і токсинів всі наші грунти.
І повітря чисте, чисте й чисті береги.
Ну, а вода – мов кришталь, навкруги.
В дружбі з лісом, степом, гаєм ти проживи
І поранену(понівечену) землю оживи.
Бережи природу-матір і запам’ятай:
Все, що є на Землі, оберігай!!!
Грунти, грунти
І тут, і там
Нехай приносять користь нам
Дорослим і дітлахам.
Сади, ліси
І в нас, і в вас
Хай знищать із довкілля
Шкідливий вуглекислий газ.
1. Щоб природу зберігати
Треба правила всі знати
2. Землю легко забруднити
Не робіть ви смітники
Не отруюйте земель
3. Меліорацію доцільно ведіть
Не отруюйте земель.
4. Бо земля – це наша мати,
Хто ж нас буде годувати?
5. А вона у нас одна
6. І багато нам дала.
1-й.Так! Весь світ – єдиний організм, що так само, як ми всі,
хворіє і бореться зі своїми хворобами. Якщо він умирає, то йому залишається
лише один вихід –відторгнути людство, як злоякісну пухлину.
2-й. Темно-сірі хмари звисають над темно-сірим пустирем….
Жахливу тишу обриває шквальний вітер, що розносить купи сміття по залишках
вулиць…..Скрізь пустка…. Здається, тут немає вже жодної живої істоти……
Всі. Апокаліпсис ….
3-й. Ні! Ми повинні встигнути! Ми ж хочемо жити! Ми ж можемо
пригадати, що в
нас є розум! Ми маємо опам’ятатися! Врятувати землю! Врятувати природу!
4-й. Заради майбутніх поколінь! Заради ненароджених ще
дітей! Адже вони повинні бачити, яка вона, наша Земля!
5-й. Підіймаймося! Ну! Ми усе можемо! Ми навчимося жити у
злагоді з природою!
Всі. Ми закликаємо!
(на екрані – малюнки дітей)
6-й. Шановні
депутати! Розробіть закони, що поліпшать стан екології в країні!
1-й. Шановні науковці! Швидше розробляйте технології для
чистих засобів одержання
енергії!
2-й. Шановні олігархи! Спробуйте думати ще й про інших! Заводи
– без диму, фабрики – без стоку, автотранспорт – без шкідливих вихлопів, а земля – з турботливим господарем!
3-й. Шановні ровесники! Давайте спробуємо не смітити! Не
рвати даремно квіти! Охороняти наші грунти! Дбати про наші лісосмуги!
4-й. І побачимо, якою
гарною стане наша Земля! Адже вона – в наших руках!
Лист - звернення до людини
Любі друзі! Спробуймо разом
врятувати землю від екологічної катастрофи. Ми ж молоді, сильні й мудрі, було б
тільки бажання.
Давайте усвідомимо, що
ми – частина планети, що її доля в наших руках! Врятуймо землю. Якщо кожен з
нас врятує свою маленьку батьківщину – свій рідний край, то через десятки,
сотні років він озветься в серцях вдячним, малиновим дзвоном.
Танок з тканиною «Барви Землі»
14.11.2013 р.
Дніпропетровщини блакить
(конкурс для учнів 8-го класу)
Мета: - систематизувати,
закріпити та узагальнити знання, що були отримані учнями під час вивчення теми «Поверхневі води» курсу
«Фізична географія України»;
-
формувати пізнавальний
інтерес, творчу активність;
-
виховувати любов до природи, бережне ставлення до водойм рідної замлі,
екологічну культуру;
- збагатити
кругозір учнів;
- сприяти
розвитку кмітливості, ерудиції та логіки у школярів.
Обладнання: інтерактивний комплекс, музичний
центр.
Хід заходу
І. Підготовчий етап
За два тижні до конкурсу клас поділяється на 2 команда,
кожна отримує домашні завдання:
- обрати
назву і девіз, виготовити емблему команди;
- підготувати презентацію однієї з картин А.І. Куїнджі («Місячна ніч
на Дніпрі», «Дніпро вранці»);
- ознайомитись із
гідрологічними об’єктами Дніпропетровщини, використовуючи картографічні
матеріали, додаткову літературу, Інтернет-ресурс.
ІІ. Проведення вікторини
«Допоки місцева географія
залишається точкою відліку в розвитку природного довкілля, доти вона буде
поштовхом до пізнання невідомого…»
Дж. Д’юї
Звучить лірична мелодія (Gustavo Santaolalla)
Ведучий: Вода – це колиска людства, його осяяна чистотою і
добром першооснова. За деякими народними переказами, світ був створений
царем-вогнем і царицею-водицею. Цілком ймовірно, що ця пані з ясним і свіжим обличчям - володарка морів,
озер, річок – була причетна і до створення Русі-України. Як відомо, кельтське
слово «рус» означало «вода».
Ведуча: Чиста і прозора, вода – радість і втіха красунь.
«Глянь у воду та на свою вроду», - радять люди. Прозорість може залежати від
глибини – глибока вода не каламутиться. Правда, у каламутній воді краще риба
ловиться. Тиха вода береги рве та людей топить, а стрімка тільки лякає. Але і
тиху, і шумну воду, і холодну, і розігріту сонцем людина вітає біля порога
своєї оселі і використовує на добро і здоров’я.
Ведучий: На Україні ще й досі джерела, які живлять річки і
озера, називають «живиця», «животок». До джерельної води ставляться з великою
повагою: «не плюй у криницю, бо з неї ще будеш пити водицю». Парубки часто
домовляються з дівчатами про побачення біля джерел і криниць, вода міцно
з’єднує серця, про які люди кажуть: «нерозлийвода».
Ведуча: Вода – вічне оновлення, продовження життя. Багатий на
неї наш край – Дніпропетровщина, хоча більшість його земель знаходиться у
помірно- посушливій степовій зоні. Дніпропетровщини блакить різноманітна: тут є
і річки, і канали, і озера, і водосховища, і ставки, і болота, і підземні води.
У ході сьогоднішнього конкурсу восьмикласники підтвердять свої знання про водні
багатства краю. Нехай переможуть більш обізнані!
Конкурс 1. Представлення
команди (журі
оцінює відповідність назви команд, змісту девізів темі конкурсу, якість
оформлення емблем. Максимальна кількість балів -3)
І - Команда «Джерельце».
Девіз: «Б’є водою джерельце,
До сонця проривається.
Від того радіють люди всі,
Кожен посміхається».
2 - Команда «Струмочок».
Девіз: «Струмок серед гаю як стрічечка,
Багато струмків -
і вже річечка».
Конкурс 2. «Хто
більше?»
(Команди по черзі зачитують
прислів’я, приказки, загадки про річки, озера, болота та життя у них. Виграє
команда, яка завершає даний марафон. За кожну правильну відповідь команди
отримують 1 бал)
ü Аби
болото, а чорти знайдуться.
ü Аби болото, а жаби будуть.
ü В болото влізти легко, а назад хоч воли впрягай.
ü У тихому болоті чорти водяться.
ü Витягни біду з болота, вона тобі на голову сяде.
ü Кому болото, а кому злото.
ü Ліпше своє болото, як чуже золото.
ü Хто обкидає болотом інших, у того руки брудні.
ü Не плюй у криницю, бо з неї ще будеш пити водицю.
ü Усякий кулик до свого
озера привик
- Всі ріки до моря ведуть.
- Глибока річка, як думка, йде спокійно.
- Добре річці з потоками.
- Хоч річка і невеличка, а береги ламає.
1. Без ніг, а біжить,
без рук, а рукава має (Річка)
2. Два брати у воду
дивляться, а повік не
зійдуться (Річка й береги)
3. Зимою спить, а літом
шумить (Річка)
4. Їхав не по землі, сидів не на возі, їв не м’ясо,
а кістки викидав (Річка, човен, рибалка, риба)
5. Кого горе «красить»? (Рака)
6.
Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить (Річка)
7. Ні земля, ні вода, не можна ні
ходити, ні плавати (Болото)
8. По
дорозі стрибає, а у воді плаває (Жаба)
9. Поміж густі ліси як гадюка
тягнеться (Річка)
10. Стоїть корито, повне води налите (Став)
11. Стоять красуні на воді, вінки в них
білі й золоті (Латаття)
12. У
болоті плаче, а з болота не вилазить (Кулик)
13. У воді водиться, з хвостом родиться, а як
виростає, хвіст відпадає (Жаба)
14. Яка голка не тоне в морі? (Риба)
Конкурс 3. «Хто
швидше?»
(Команди на швидкість складають
шараду з ключовим словом «Топонім», включаючи у неї назви водних об'єктів
Дніпропетровщини. Команда-переможець отримує 7 балів).
Конкурс 4. «Встав пропущене слово»
(Команди, прочитавши уривок пісні, називають
пропущене слово. За правильну відповідь команда отримує 1 бал).
1. «Реве та стогне Дніпр широкий» (Т.Г.Шевченко).
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне
високі,
Горами хвилю підійма.
2. «Пісня про Дніпро» (сл. Є.
Долматовського, муз. М. Фрадкіна)
Біля буйних лоз та високих круч
На своїй росли ми землі.
Ой, Дніпро, Дніпро, серед темних туч
Над тобою мчать журавлі.
Конкурс
5. «Тваринний світ річок, озер, ставків,
водосховищ»
(Командам
пропонуються 2 типи завдань. За правильне виконання завдань І туру команди
отримують по 1 балу, ІІ туру - по 2 бали).
1.
Назви зайве у переліку
представників тваринного світу водойм краю:
а) в’юн, тунець,
плотва, сом, верховодка;
б) краснопірка, плітка, вугор,
йорж, окунь;
в) калан, видра,
бобер;
г) вихухоль, дюгонь,
ондатра.
2. Упізнай за
фотографією птахів прісноводних водойм:
Кулик
Чапля
Нирок
Музична пауза (Учениця виконує пісню «Це мій
рідний край» - сл. В. Крищенка, муз. В. Куртяка).
Конкурс
6. «У майстерні художника»
(Команди
в порядку домашнього завдання приготували презентації картин А.І. Куїнджі: 1 – «Місячна ніч на Дніпрі», 2 – «Дніпро вранці». Максимальна оцінка - 5 балів).
Архи́п Іва́нович Куї́нджі (15 січня 1842 —
11 липня 1910) —
видатний український та російський живописець-пейзажист
грецького походження, педагог. «Місячна ніч на Дніпрі» — написана та вперше показана
публіці 1880 року в Санкт-Петербурзі, причому вона була
єдиною картиною, що склала виставку.
Не будучи повністю упевненим в успіху, Куїнджі
А. І. запрошував у свою майстерню друзів та
кореспондентів для того, щоб перевірити на них силу впливу полотна. Ще до
закінчення роботи майстерню відвідували такі відомі люди, як Тургенєв
Іван Сергійович, Полонський
Яків Петрович, Крамськой
Іван Миколайович, Менделєєв
Дмитро Іванович.
Щоб побачити полотно, люди шикувалися в
чергу. Багато відвідувачів приходили декілька разів, їх приваблювала незвичайна
реалістичність світла на картині, висловлювалися припущення про незвичайні
кольори, використані художником. Є свідчення, що окремі відвідувачі навіть заглядали
за картину, намагаючись з’ясувати, чи немає там лампи. На картині зображено
берег Дніпра. Лінія горизонту сильно опущена вниз, за
рахунок чого більшу площу картини займає небо. Незважаючи на те, що картина згодом потемніла, усе ще можна побачити приголомшливий ефект
світіння, немов художник змішував фарби з місячним світлом. При погляді на
полотно виникає відчуття, начебто ти дивишся у вікно на нічний Дніпро.
«Дніпро вранці» — картина написана Архипом Івановичем
Куїнджі (1842 — 1910) у
1881 році, картина зберігається в Третьяковській галереї. Розмір картини — 105 × 167 см . Вона була останньою
картиною, виставленою Куїнджі у 1882 році для публіки разом з двома іншими
відомими картинами художника — «Місячна ніч на Дніпрі» та «Березовий гай» перед тим, як він повністю відмовився від участі у
виставках.
Картина «Дніпро вранці» написана скромними барвами,
без яскравих світлових ефектів. Поверхня річки передана в м'яких, біло-молочних
тонах. На передньому плані — зелена степова рослинність на пагорбі, з
якого стирчить кущ реп'яха. Проте загалом картина створює дивовижне враження
широчини та простору. У цій картині проявляються певні риси імпресіонізму — зокрема, в методі зображення повітряного
середовища, що перегукується з іншою, більш ранньою картиною художника «Північ».
Письменник та художник Леонід
Волинський так писав у своїй
статті про творчість Куїнджі: «І не в приголомшливих ефектах
була головна сила Куїнджі. В його прощальній картині «Дніпро вранці» (останій
показаній на виставці за його життя) немає ні місяця, ні багряного сонця —
нічого, крім порослого вигорілою травою, польовими квітами та чортополохом
берега да заплавних просторів, оповитих імлистим серпанком. Куди вже простіше!
Та все ж, зупинившись перед цією картиною, відчуваєш особливу радість — так
буває, коли опинишся рано вранці на високому березі над річкою, над безмежними
просторами, напоєними м'яким світлом, і стоїш у щасливому мовчанні».
Конкурс 7. Конкурс капітанів «Права – ліва»
(Ведучий
по черзі називає капітанам команд притоки річки Дніпро. Вони повинні уявити
себе річкою і показати притоки правою чи лівою рукою. За
кожну правильну відповідь капітани
отримують по 1 балу)
Конкурс 8. Квадрат
(Кожній команді пропонується конверт з
12-ма невеликими квадратами, на яких міститься інформація: 1 - про 3
водосховища, 2 - про 3 канали на території області. Використовуючи алгоритм
-
назва
вдсх./каналу;
-
мета
будівництва вдсх./каналу;
-
місце розташування вдсх./каналу;
-
рік
введення в дію вдсх./каналу,
команди
складають з 12 квадратів3 великі квадрати. Максимальна оцінка – 9 балів)
Квадрат
«Водосховища»
- використовується для потреб енергетики, водного
транспорту, зрошення, водопостачання , рибного господарства і рекреації;
- Кіровоградська, Полтавська, Дніпропетровська
області;
- 1964 р.
- створення умов для наскрізного
судноплавства по Дніпру, потреб
енергетики;
- Запорізька та Дніпропетровська області;
- 1932 р.
- для
забору питної води для м. П’ятихатки, зрошення дач та інших
сільськогосподарських угідь, рибальства;
- П’ятихатський та Софіївський райони
Дніпропетровської області;
- 1958 р.
Квадрат
«Канали»
- перекидання води з Дніпродзержинського водосховища до Сіверського Донця для забезпечення потреб
промисловості, зрошувальних систем і населення Донецької
області у прісній воді;
- північно-східна частина Дніпропетровської
області;
- 1982 р.
- забір води з Каховського у Кресівське водосховище для
потреб м. Кривого
Рогу
(питних, технічних, зрошувальних);
- південно-західна частина
Дніпропетровської області;
- 1961 р.
- транзит води з Кременчуцького
до Карачунівського водосховища для забезпечення водою сільгоспугідь Кіровоградської і Дніпропетровської областей,
Криворізького гірничорудного промислового комплексу;
- Західна частина
Дніпропетровської області;
- 1988 р.
Конкурс 9. «Гідрологічне доміно»
(Командам пропонується
набрати кісточки доміно. Гра починається
з кісточки «Початок». На другій половині кісточки написана назва мінеральної
води (в лапках) або озера
Дніпропетровщини. Учасники команди серед своїх фішок шукають відповідну
інформацію. Після встановлення потрібної кісточки на другій її половині
визначається новий хід. За правильний хід нараховується бал, за неправильний –
знімається. Перемагає та команда, яка набере більше балів. Потрібно, щоб у грі
були задіяні всі кісточки)
Початок
|
1 -
«Криворізька»
|
2 - Новомосковський
район
|
3 – «Дніпропетровська»
|
4 -
Дніпропетровський район
|
5 - Солоний
лиман
|
6 - Новомосковський район
|
7 - «Царичанська»
|
8 - Дніпропетровський район
|
9 - «Знаменівська»
|
10 - Криворізький
район
|
11 – Леніна
|
12 - Царичанський район
|
Кінець
|
Правильні ходи: 1-10,
11-4, 5-2, 3-8, 9-6, 7-12
Варіант короткої, але
неповної гри: 1-10, 11-8, 9-6, 7-12
IIІ. Підведення підсумків
(Журі підводить підсумок
конкурсів за таблицею. Конкурсанти в цей час переглядають відеофільм «Легенда про річку
Саксагань», створений учнями 10 класу - Додаток 1)
Таблиця
підведення підсумків конкурсу «Дніпропетровщини блакить»
№
з/п
|
Назва команди
|
Конкурси
|
Загальний бал
|
||||||||
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||
1
|
Струмочок
|
||||||||||
2
|
Джерельце
|
||||||||||
IV. Нагородження команд
Література
1. Зеленська Л. І., Афанасьєв. Географія
рідного краю. Дніпропетровщина: Навчальний посібник для 9 кл. загальноосвітніх
шкіл. – Дніпропетровськ: ВАТ «Дніпрокнига», 2006. – 247 с.
2. Зеленська Л. І. Рідний край.
Дніпропетровщина. Сонячні стежини рідного краю. Навчально-методичний комплекс.
– Дніпропетровськ: вид. «Дніпрокнига», 2000. – 50 с.
3. Прислів’я, прикмети та повір’я
українського народу/ Уклад. Н. Кусайкіна. – 2-ге вид., виправл. та доп. – Х.:
ВД «ШКОЛА», 2007. – 128 с.
4. Топографічна карта «Дніпропетровська
область» 1:200 000/ Київська військово-картографічна фабрика. – 2005
5. Фізична та економічна географія Дніпропетровської області: Посібник для вчителів. – Дніпропетровськ: Вид-во
ДДУ, 1992. – 188 с.
Додаток 1
Відеофільм «Легенда про
річку Саксагань» - на електронному носії.
24.10.2013р.
8-й клас
ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ
Розділ ІІ.
Загальна характеристика природних умов і природних ресурсів України
Тема 6.
Внутрішні води.
Урок 1. Поверхневі води. Основні річкові
басейни та їх характеристика. Характер гідрографії і водного режиму річок.
Мета: - сформувати в учнів знання про загальні гідрографічні особливості
території, основні річкові басейни України, загальні риси гідрологічного
режиму та роботи річок; розкрити зв`язок гідрологічного режиму річок з
кліматичними умовами, підземними водами; навчити учнів називати і показувати на карті основні річкові басейни
України, аналізувати природні умови басейнів річок, робити висновки про
закономірності в розподілі річкового стоку; розвивати в учнів уміння працювати з
картографічними джерелами географічної інформації;
- виховувати екологічну культуру і грамотність, активну життєву позицію,
переконаність у необхідності природоохоронної діяльності;
- сприяти розвитку навичок спілкування, критичного мислення, творчого підходу
до виконання завдань з використанням ІКТ.
Тип уроку: урок формування нових знань, вмінь, навичок.
Очікувані
результати:
після уроку учні повинні називати та показувати на карті основні річкові
басейни України; характеризувати загальні риси гідрологічного режиму та роботи
річок, каналів; пояснювати зв’язок гідрологічного режиму річок з кліматичними
умовами, підземними водами.
Обладнання: фізична карта України, карта поверхневих вод України,
кліматична карта, атлас, підручник, конструктор
уроку 23 «Основні річкові басейни та їх характеристика» програмного засобу навчального призначення «Географія,
8 клас», таблиця «Чинники, що визначають
гідрографічні особливості території», табл.. «Головні річки України», слайдофільми учнів «Живлення і режим річок»,
«Річкова система, річковий басейн, вододіл. Елементи річкової долини».
Опорні та базові поняття: гідрологія,
внутрішні води, поверхневі води, гідрологічний режим, річкова мережа, річковий
басейн, повінь, паводок, межень, річний стік, падіння річки, похил річки, базис
ерозії, твердий стік.
Географічна номенклатура: Чорне,
Азовське, Балтійське моря; річки: Дніпро та його притоки Прип’ять, Десна, Тетерів, Сула, Псел, Оріль, Самара,
Інгулець; Дунай з притоками Прут і Тиса; Дністер та його притоки Стрий, Теребля, Збруч, Серет,
Смотрич, Лімниця, Свіча; Південний Буг з притокою Інгул; Сіверський Донець, Салгир.
ХІД
УРОКУ
I. Організаційний момент (1 хв.)
II. Актуалізація опорних
знань і вмінь учнів
(4 хв.)
Учитель:
Ти на Землі живеш, тож пізнавай її.
Та
пам’ятай, що час летить невпинно,
Сплива,
неначе човен без керма…
Будь
кермачем і в кожну днину ти Землю пізнавай!
Ти, як
Колумб, відкрий щодня свою країну,
Вершину,
озеро чи річку край села.
«Гра-криголом» - коротка гра, що використовується для створення
атмосфери довіри, наприклад, з допомогою прийому «Сніжний ком» (на дошці записано ключове слово – «поверхневі води». Учні по черзі називають
терміни-асоціації, що записуються поряд з ключовим словом).
«Гра-розминка» - використовується для позбавлення напруження, і
в той же час – для концентрації уваги, наприклад, з допомогою прийому «Аукціон»
(у ході гри учні за рядами називають
відомі їм води суходолу: річки, канали, озера, водосховища України).
IIІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності (1 хв.)
Учитель. Про мальовничість
українських просторів широко відомо. Зазвичай пригадуються привабливі ландшафти
Карпатських та Кримських гір, хоча родзинка неперевершеності істинно
українського пейзажу, безумовно захована на неоглядний рівнинних просторах
країни. Тут серед широких низовин, височин та кряжів мальовничий краєвид
створюють витіювато врізані долини струмків, річечок і річок, блакитні очі озер та
водосховищ - справжні ландшафтні перлини
України.
IV. Повідомлення теми, мети,
завдань уроку (2 хв.)
Учитель. Сьогодні ми розпочинаємо вивчати тему «Внутрішні
води» розділу «Загальна характеристика природних умов і природних ресурсів
України», яку будемо роглядати протягом 5 уроків. Тема данного уроку - «Поверхневі
води. Основні річкові басейни та їх характеристика».
Перед нами
стоїть завдання розширити та конкретизувати знання про поверхневі води України,
детально зупинитись на характеристиці основних річкових басейнів, зокрема на
особливостях гідрографії і водного режиму річок.
Прийом
«Вершина знань»
Учитель. На магнітній
дошці розміщено схему гори, прошу кожного поставити свій магніт відповідно до
самооцінки власного сходження до знань по темі уроку на даний момент:
o
підніжжя
- нічого не знаю, не пам'ятаю;
o
середина
схилу - частково знаю;
o
пік
гори - знаю все.
V. Вивчення нового матеріалу (25 хв.)
1. Загальна
характеристика водних ресурсів України.
Як
ви вже знаєте, внутрішні води нашої країни - це всі води суходолу і частина
прибережних морських вод, що знаходяться в межах державних кордонів України. До
внутрішніх вод суходолу належать ті, що є на його поверхні (поверхневі води) і
в надрах землі (підземні води). Поверхневі води в Україні зосереджені в річках,
озерах, каналах і штучних водоймах (ставах, водосховищах), болотах. Найбільша кількість поверхневих вод міститься в
річках.
Прийом «Словничок»
Учні разом із вчителем, користуючись підручником та довідниками, з’ясовують
зміст понять гідрологія та гідрографічна мережа.
Гідрологія –
наука, що
вивчає природні води в межах гідросфери Землі, явища
і процеси, які в них відбуваються.
Гідрографічна мережа - сукупність рік та інших постійних і тимчасових водотоків, а також озер, водосховищ, боліт та інших водойм на якій-небудь території.
Учитель звертає увагу на те, що окрім природних
водних об’єктів до гідрографічної мережі
входять об’єкти, створені в результаті діяльності людини - водосховища, канали,
ставки.
Прийом
«Еврика»
Спробуйте самостійно визначити природні умови, що
впливають на гідрографічні особливості територій, а потім – звірити свої
припущення з таблицею «Чинники, що
визначають гідрографічні особливості території»
Чинники,
що визначають гідрографічні особливості території
Чинники впливу
|
У чому виявляються
|
1.
Геологічна будова, рельєф
2. Грунти
3. Опади і випаровування.
4.
Лісова рослинність.
5. Господарська діяльність людини
|
1.
Тверді породи, височенний або гірський рельєф прискорюють стік.
2.
Можуть вбирати талі та дощові води, створюючи запаси вологи для підземного
живлення річки.
3.
Якщо k зв. > 1 – річний стік
збільшується, якщо k зв. <
1 – зменшується.
4.
Уповільнює танення снігу і річковий стік.
5.
Створення водосховищ пере-розподіляє річний стік відповідно до потреб.
|
2. Закономірності розподілу річкової мережі на
території України.
Учитель. Таким чином, розподіл річок по території країни
залежить насамперед від рельєфу та клімату. Найбільша густота річкової мережі в
Українських Карпатах і Кримських горах, найменша - на Причорноморській
низовині. У найбільш посушливій її частині - між Дніпром і затокою Сиваш -
постійних водотоків взагалі немає, а тимчасові утворюються лише під час танення
снігу або зливових дощів.
Прийом
«Шпаргалка» (робота учнів з п. 2 § 21 підручника - ст. 107-108, фіксація у робочих
зошитах статистичного матеріалу щодо розподілу річкової мережі України. За
пропозицією вчителя у зошити заносяться також дані:
ü загальна протяжність річок України - 206,4 тис. км;
ü кількість річок з довжиною понад 100 км - 120;
ü кількість річок з довжиною понад 500 км - 8.
Робота з картою (учнів з атласами, вчителя біля настінної фізичної
карти України): визначення основних
річкових басейнів Дніпра, Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Західного Бугу,
Сіверського Дінця.
Робота з роздатковим матеріалом
(учні здійснюють самоперевірку у визначенні басейнів річок з допомогою
роздрукованого матеріалу – Додаток 1).
3.
Показники характеристики річок.
Вчитель.
Пригадаймо з попередніх курсів географії план характеристики річок (заслуховує і корегує відповіді учнів)
План характеристики річки:
1) де
бере початок, довжина;
2) у якому напрямку тече;
3) якою місцевістю протікає;
4) характер течії;
5) як змінюється режим за сезонами року;
6) які притоки приймає;
7) куди впадає;
8) як
використовується у господарстві.
Прийом
«Географічна лабораторія»: працюючи у групах, учні за різними джерелами інформації протягом 5 хвилин складають
за типовим планом характеристику запропонованої річки України (Дніпра,
Південного Бугу і Дністра) та по черзі ознайомлюють з нею однокласників.
Демонстрація
фрагмента уроку із конструктора уроків № 23 «Основні річкові басейни та
їх характеристика» програмного засобу
навчального призначення «Географія, 8 клас» - (річний
стік, падіння річки, похил річки, базис ерозії, твердий стік).
Прийом «Словничок» (учні
фіксують визначення термінів у зошитах)
|
Прийом «Творча лабораторія» (Учні заздалегідь одержали випереджальні завдання: підготувати тематичні
презентації «Живлення і режим річок», «Річкова система, річковий басейн,
вододіл. Елементи річкової долини». Перегляд
мультимедійних матеріалів - продукції індивідуальних творчих проектів - Додаток 2, 3).
VІ. Закріплення вивченого матеріалу (5 хв.)
Прийом
«Інтелектуальна розминка»
o
Перелічіть загальні
гідрографічні особливості території України.
o
Назвіть та покажіть
на карті основні річкові басейни
України.
o
Охарактеризуйте
основні особливості гідрологічного режиму річок України.
Практичне завдання (задача на визначення похилу, падіння річки Південний Буг).
VIІ. Підсумок уроку (5 хв.)
1.
Рефлексія (Прийом «Вершина знань» - учні заново переміщують магніти на схемі гори, аргументуючи свої дії)
2. Оцінювання рівня навчальних
досягнень учнів на уроці.
VIIІ. Домашнє завдання (2 хв.)
• Опрацювати текст § 21
підручника.
• Підготувати додаткові
матеріали для характеристики
річкових систем Дніпра, Сіверського Дінця, Південного Бугу, Дністра, Дунаю,
Саксагані, основних найбільших каналів України: Сіверський Донець - Донбас, Дніпро
- Кривий Ріг, Дніпро -
Донбас, Північнокримський.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бойко О.В. Поверхневі води. Характер водного режиму
річок //
Географія. – 2011. - № 11-12. – С. 11-12.
2. Булава Л.М. Фізична географія України, 8
клас: Підручник для загальноосвіт. навч. закл. – Х..: АН ГРО плюс, 2008. – 224
с.: іл.
3. Заставний Ф. Д. Фізична географія України:
Підручник для 8 кл. загальноосвітньої школи. – К.: “Форум”, 2000. – 230 с.
4. Кобернік С.Г. 8 - 9 класи:
Дидактичний комплекс до вивчення шкільного курсу / С.Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко.
– К.: Стафед-2; Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 216 с.
5.
Кобернік С.Г. Методика викладання
географії в школі – К.: Стафед-2, 2000. – 318с.
6. Корецька
В.О. Поверхневі води України. Загальна характеристика річок. 8 клас. . // Географія. – 2010. - № 23-24. – С. 38-39.
7. Масляк П. О., Шищенко П. Г. Географія України:
Підручник для 8-9 класу середн. шк.. – К.: “Зодіак-ЕКО”, 2000р. – 432с.
8. Скачкова
О.С. Поверхневі води Украни. Основні річкові басейни та їх характеристика. 8
клас. // Географія. – 2011. - № 4. – С. 20-21
9.
Чугуенко М.В. Моя Украина. Иллюстрированная энциклопедия для детей. – Харьков: Веста: Издательство
«Ранок», 2006. – С. 32-33.
10.
Шуліка К.С. Природні умови й ресурси
України. 8 клас. Розробка уроків. Частина 2. – Х. : Вид. група «Основа», 2013.
– 94,[2] с. – (Б-ка журн. «Географія». Вип. 9
(117)).
Додаток 1
Таблиця 1. Довжина, площа і
середній річний стік головних річок України
Ріки
|
Площа басейну (км²)
|
Довжина (км)
|
Середній
річний стік (л/сек/км²)
|
Щвидкість
річки
(м³/сек)
|
Пл. річк. зрізу
(км³)
|
Басейни
Чорного й Азовського морів
|
|||||
504000
|
2201
|
3,2
|
1650
|
52,0
|
|
114300
|
748
|
3,8
|
440
|
13,8
|
|
88 900
|
1 126
|
3,9
|
346
|
10,9
|
|
22800
|
692
|
2,4
|
54
|
1,7
|
|
22600
|
311
|
0,8
|
18
|
0,6
|
|
18100
|
310
|
2,3
|
42
|
1,3
|
|
15 300
|
385
|
3,0
|
46
|
1,4
|
|
14700
|
452
|
2,1
|
32
|
1,0
|
|
14460
|
549
|
0,7
|
10
|
0,3
|
|
12575
|
346
|
2,2
|
28
|
0,9
|
|
72 000
|
1362
|
5,0
|
360
|
11,3
|
|
63 700
|
792
|
1,5
|
96
|
3,0
|
|
16725
|
111
|
1,7
|
28
|
0,9
|
|
Дунай
|
|||||
27000
|
845
|
||||
150000
|
1410
|
||||
98900
|
1053
|
1,6
|
160
|
5,0
|
|
14680
|
436
|
2,9
|
43
|
1,4
|
|
Сточище Балтійського моря
|
|||||
73470
|
813
|
3,7
|
|||
16730
|
444
|
6,0
|
|||
Додаток
2,3
Слайдофільми учнів «Живлення
і режим річок», «Річкова система, річковий
басейн, вододіл. Елементи
річкової долини» - знаходяться на електронних носіях.
18.10.2013р.
Урок 2. Основні річкові системи та канали України
Мета:
- скласти характеристики основних річкових систем; проаналізувати
природні умови річкових систем; розглянути
гідрологічну мережу рідного краю (П’ятихатщини) і з’ясувати екологічне
становище малих річок на прикладі річки Саксагань; вивчити основні
канали України; показати значення річок для господарства країни;
- формувати вміння опрацьовувати різні джерела
географічної інформації; розвивати образне і логічне мислення, вміння
висловлювати свої думки;
- виховувати любов до рідного краю.
Тип уроку: комбінований.
Очікувані результати: учні
- характеризують основні річкові системи показують
на карті річки, канали;
- аналізують природні умови річкових систем;
- визначають роль річок у житті людиней;
-
висвітлюють гідрологічну мережу рідного краю.
Обладнання: фізична карта України, карта поверхневих вод України, атлас, підручник, таблиці «Найбільші річки
України», «Найбільші канали України», «Найбільші зрошувальні системи України»
(Додаток 1), слайдофільм «Малі річки П'ятихатщини» (Додаток 2), презентація
проектної роботи «Річка Саксагань – притока Інгульця» (Додаток 3).
Опорні та базові поняття: річковий басейн, річкова система, притоки, малі річки.
Географічна
номенклатура: річки: Дніпро, Березина, Прип’ять, Десна, Тетерів, Рось, Сула, Псел, Оріль, Самара, Інгулець, Саксагань,
Омельник, Жовта, Сож, Ворскла, Дунай,
Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Тиса, Прут, Стрий, Серет, Збруч,
Смотрич, Інгул, Салгир; Канали: Сіверський Донець
— Донбас, Дніпро — Кривий Ріг, Дніпро — Донбас, Північнокримський.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент (1 хв.)
Девіз нашого уроку:
Не
просто слухати, а чути.
Не
просто дивитись, а бачити.
Не
просто відповідати, а міркувати -
Дружно
й плідно працювати.
II. Перевірка домашнього завдання (3 хв.)
Прийом
«Географічна розминка»
Закінчіть речення:
Гідрологія - це…
Поверхневі води - це…
Густота річкової мережі України - …
Річки України належать до басейнів морів - …
Показники характеристики
річки - …
Гра
«Хто назве більше однорідних об'єктів?» (річок та їх приток).
Прийом «Поміркуй»:
- Як і чому змінюється структура водного живлення
річок України з північного заходу на південь?
IIІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів (3 хв.)
Прийом
«Географічний практикум»:
Задача. Похил річки Дніпро становить 11 см/км, довжина 2285 км . Визначте, на якій
висоті над рівнем моря Дніпро бере
початок.
Прийом
«Ланцюжок»:
-
Найбільший каскад водосховищ знаходиться на річці…
-
Назвіть їх.
-
Територією Дніпропетровщини протікаює річка … та її притоки …
- Територією П’ятихатщини протікають малі річки:
…
IV.
Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності (2 хв.)
Розгадайте ребус, у якому зашифровано назву гідрологічного об’єкту.
’’ 
З річками, що течуть територією нашої країни з
давніх давен, пов’язане життя українців. Річкам давали поважні назви, їм
поклонялися, до них зверталися у своїх молитвах. На їх берегах з’являлися перші
поселення, їхніми водами мандрували до інших земель.
І в наші часи річки не втратили свого значення.
Легенда
про походження річок
Колись на землі жив
змій. Багато він пожер людей, бо дужчого від нього на світі не було. В той час
жили Кузьма і Дем'ян — божі ковалі. От задумали вони того змія із світу
згубити. Змій поткнувся до них, а вони — в кузню. І заперли залізні двері.
Змій і каже:
— Кузьмо, Дем'яне, божі
ковалі, відчиніть, а то ковтну вас із кузнею!
Ті й відповідають:
— Коли ти силу маєш, то
пролижи двері. А ми тоді сядемо на язик — і ковтай.
Змій лиже, а ковалі
гріють, та й гріють залізо, та кують кліщі. Пролизав змій двері, всунув язик.
Кузьма та Дем'ян — кліщами за той язик! І почали гатить молотами... - Уморили
змія, запрягли в плуг, що на дванадцять пар волів, і давай орати.
Орали степ уздовж й
упоперек. І скільки змій не просив — не давали йому ні пити, ні їсти.
— Буде з тебе,— кажуть,— і того жиру, що
відкохав на людях!
— Ну, — каже змій,—
коли так, то перед страшним судом освічу я своїм жиром увесь світ!
Чи довго ще орали, чи
ні — дійшли до моря. Змій — у море і давай марячу пити. Пив-пив
- випив усе море й лопнув. Кузьма та Дем'ян узяли й закопали того змія під
горою.
Бог його знає, коли це
в світі було. А ось небагато років тому полився гас із тієї гори. Цебто і
кінець світу близько... В слободах і тепер не всякий світить
гасом, бо він нечистий...
Кузьма та Дем'ян, поки
не заморили змія, орали глибоко — потекли річки, а як заморили, орали мілко — і
стали балки. Так от звідки взялися по степах річки й балки!
V. Повідомлення
теми, мети, завдань уроку (1 хв.)
(Тема уроку написана на дошці – вчитель озвучує її).
Учитель. На сьогоднішньому уроці
перед нами стоїть завдання здійснити віртуальну
екскурсію по основних річкових системах України, а також довідатися про
найбільші канали: Сіверський Донець — Донбас, Дніпро — Кривий Ріг, Дніпро —
Донбас, Північно-Кримський. Ознайомитись
з річками рідного краю, їх топонімікою та екологічними проблемами.
V. Вивчення
нового матеріалу (23 хв.)
Жива вода дає життя
Всьому живому в світі.
Якщо живе жива вода,
Тоді земля у квіті.
1.
Особливості найбільших річкових систем України.
Прийом «Словничок»
Річкова́ систе́ма
- сукупність річок, які виливають води одним загальним руслом або системою проток в море, озеро або
іншу водойму. Складається з головної річки (стовбура системи) і приток першого, другого і наступних порядків.
Канали
–
гідротехнічна
споруда у вигляді відкритого штучного русла з
безнапірним рухом води. Канал може проходити у відкритій виїмці або в насипах
(в дамбах). Влаштовується
зазвичай в ґрунті та
створюється для дренажу, іригації,
водопостачання, навігації та
інших цілей.
Прийом
«Мандрівка»
Учні використовують домашні
заготівки - додаткові матеріали для характеристики річкових систем і розкривають особливості річкових систем Південного Бугу та Дністра (у
вигляді віртуальної екскурсії, з використанням фотографій), дотримуючись такого
плану:
1) Назва (топоніміка). Басейн стоку.
2) Площа басейну річки.
3) Основна річка. Протяжність основної річки. Місце
витоку. Місце впадіння.
4) Особливості природних умов території басейну та їх
вплив на гідро-графічні характеристики.
5) Гідрологічний режим.
6) Найбільші притоки основної річки. Їх коротка
характеристика.
7) Характер господарського використання. Екологічні
проблеми.
2.
Малі річки рідного краю. Екологічні проблеми, шляхи їх подолання.
Перегляд слайдофільму «Малі річки П'ятихатщини» (Додаток 2).
Прийоми «Поміркуй»:
- як уникнути забруднення вод малих річок району?
- забруднення річки Саксагань – це проблема місцевого, регіонального,
державного рівня? Свою думку обгрунтуйте;
- як ви думаєте, з якою метою на річці Саксагань
створені Макортівське, Дзержинське та Кресівське водосховища?
Презентація продукту
індивідуального проекту «Річка Саксагань – притока
Інгульця» (Додаток 3).
3.
Канали.
Учні, використовуючи матеріали домашнього завдання,
характеризують основні найбільші канали України: Сіверський Донець — Донбас,
Дніпро — Кривий Ріг, Дніпро — Донбас, Північно-Кримський.
V. Закріплення вивченого матеріалу (10 хв.)
Прийом «Розкажи про мене» (на
настінній фізичній карті України біля річок стоїть знак питання – учні виходять
до карти і називають річку, її витік, куди впадає, найбільші притоки).
Прийом «Географічний практимум»:
- часткове виконання практичної робота № 4 «Позначення на контурній карті
річок, озер, водосховищ, каналів, боліт. Анакліз забезпеченості водними
ресурсами різних територій України» (позначення на контурній карті річок і
каналівза номенклатурою уроку, проведення меж басейнів річок).
VI.
Підсумки уроку (1 хв.)
Оцінювання роботи учнів на уроці.
VII. Домашнє завдання (1хв.)
Опрацювати §§ 21-22 , вивчити номенклатуру уроку.
Підготувати повідомлення «Штучні водойми рідного
краю».
ЛІТЕРАТУРА
1. Бойко О. В. Поверхневі води. Річкові системи України //
Географія. – 2011. - № 11-12. – С. 12-14.
2. Булава Л. М. Фізична географія України, 8
клас: Підручник для загальноосвіт. навч. закл. – Х. : АН ГРО плюс, 2008. – 224
с.
3. Заставний Ф. Д. Фізична географія України:
Підручник для 8 кл. загальноосвітньої школи. – К.: “Форум”, 2000. – 230 с.
4. Кобернік С. Г. 8 - 9 класи:
Дидактичний комплекс до вивчення шкільного курсу / С. Г. Кобернік, Р.Р.
Коваленко. – К.: Стафед-2; Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 216 с.
5.
Кобернік С. Г. Методика викладання
географії в школі – К.: Стафед-2, 2000. – 318 с.
6. Корецька
В. О. Поверхневі води України. Головні річкові системи України. 8 клас. . // Географія. – 2010. - № 23-24. – С. 40-41.
7. Корнієнко
В. І. Основні річкові системи України. 8 клас. // Географія. – 2012. - № 23-24.
– С. 32-35.
8. Масляк П. О., Шищенко П. Г. Географія України:
Підручник для 8-9 класу середн. шк.. – К.: “Зодіак-ЕКО”, 2000 р. – 432 с.
9. Скачкова
О. С. Поверхневі води Украни. Основні річкові басейни та їх характеристика. 8
клас. // Географія. – 2011. - № 4. – С. 20-21.
10.
Шуліка К. С. Природні умови й ресурси
України. 8 клас. Розробка уроків. Частина 2. – Х. : Вид. група «Основа», 2013.
– 94,[2] с. – (Б-ка журн. «Географія». Вип. 9
(117)).
Додаток 1
Таблиця
1. Найбільші річки України
Назва річки
|
Місце впадіння
|
Довжина, км
|
Площа басейну, тис. км²
|
|
загальна
|
у межах України
|
|||
Дніпро
|
Чорне море
|
2201
|
981
|
504,0
|
Дністер
|
Чорне море
|
1362
|
705
|
72,1
|
Десна
|
Дніпро
|
1130
|
591
|
88,9
|
Сіверський Донець
|
Дон
|
1053
|
672
|
98,9
|
Південний Буг
|
Чорне море
|
806
|
806
|
63,7
|
Прип’ять
|
Дніпро
|
761
|
261
|
121,0
|
Псел
|
Дніпро
|
717
|
692
|
22,8
|
Інгулець
|
Дніпро
|
549
|
549
|
14,9
|
Стир
|
Прип’ять
|
494
|
445
|
13,1
|
Ворскла
|
Дніпро
|
464
|
336
|
14,7
|
Тетерев
|
Дніпро
|
385
|
385
|
15,3
|
Таблиця
2. Найбільші канали України
Назва
|
Джерело забору води
|
Довжина, км
|
Північно-Кримський
|
Дніпро, Каховське вдсх.
|
400,4
|
Головний Каховський магістральний
|
Дніпро, Каховське вдсх.
|
129,7
|
Дніпро-Донбас
|
Дніпро, Дніпродзержинське вдсх.
|
171,0
|
Дніпро-Кривий-Ріг
|
Дніпро
|
42,95
|
Дніпро-Інгулець
|
Дніпро, Кременчуцьке вдсх.
|
40,0
|
Сіверський Донець -Донбас
|
Сіверський Донець
|
131,6
|
Дунай-Сасик
|
Дунай, Соломонове гирло
|
13,3
|
Таблиця 3. Найбільші зрошувальні системи України
Назва
зрошувальної системи
|
Область
|
Площа
зрошувальних земель
|
Рік
будівництва
|
Довжина
|
Бортницька
|
Київська
|
40,4 тис. га
|
1978
|
67,4 км.
|
Інгулецька
|
Миколаївська
|
62,7 тис. га
|
||
Каховська
|
Херсонська, Запорізька
|
262 тис. га
|
||
Краснознам’янська
|
Херсонська
|
72,5 тис. га
|
1956-1966
|
30 км.
|
Додаток 2
Слайдофільм «Малі річки
П'ятихатщини» - на електронному носії.
Додаток 3
Презентація проектної
роботи «Річка Саксагань - притока Інгульця» - на електронному носії.
12.10.2013р.
УРОК 3. Озера і лимани; їх типи;
особливості гідрологічного режиму. Водосховища.
Мета:
- сформувати в учнів уявлення про
основні озера, лимани, водосховища України, про загальні риси їх гідрологічного
режиму та роботи; ознайомити з ресурсами та екологічними проблеми озер,
лиманів, водосховищ; пояснити взаємозв’язки між гідрологічним режимом озер та
кліматичними умовами, підземними водами; навчити учнів робити висновки про закономірності поширення озер на території України;
- продовжити формувати вміння роботи з картографічними джерелами
інформації, сприяти розширенню знань географічної номенклатури;
- сприяти формуванню екологічної культури особистості.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: фізична карта України, карта
поверхневих вод України, кліматична карта, атлас, підручник, карта-схема поширення найбільших
лиманів Україні, мультимедійні матеріали, проектор.
Опорні та базові поняття: озеро, лиман, водосховище.
Географічна номенклатура: озера: Шацькі озера (Світязь, Пулемецьке, Луки та ін.), Ялпуг, Кагул, Китай, Бребенескул, Несамовите, Синевир,
Сасик, Сакське, Донузлав; лимани: Дніпровський,
Бузький, Дністровський, Тилігульський, Куяльницький, Молочний; водосховища:
Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське,
Дністровське, Червонооскільське, Печенізьке, Ладижинське.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент (1 хв.)
II.
Перевірка домашнього завдання (6 хв.)
1. Метод «Незакінчене речення»:
Закінчіть речення:
- Наука, що
вивчає природні води в межах гідросфери Землі, явища
і процеси, які в них відбуваються - це …
- Різниця між абсолютними
висотами витоку і гирла річки – це …
- Відношення падіння річки до її довжини
– це ...
- Об'єм води, що протікає через
поперечний переріз річки за рік – це ...
- Завислий і розчинений у воді твердий матеріал, що переноситься річкою - …
- Процес руйнування річкою
гірських порід - …
2. Прийом порівняння:
- Доберіть ознаки та порівняйте за ними ріки, що беруть початок в Карпатах та Кримських горах.
Міні-конкурс «Угадай річку» - парам
учнів пропонуються фрагменти контурних карт із
зображенням річок, які потрібно відгадати (дидактичний матеріал Додатку 1).
III. Актуалізація опорних
знань, вмінь і навичок учнів (2 хв.)
«Гра-розминка». Учні повинні пригадати терміни і поняття, пов’язані з озерами та штучними
водоймами (наприклад: стічне, безстічне, солоне, прісне, вулканічне, …
водосховище, ставок).
Бліц - опитування
· Пригадайте, як утворюються озера?
· Назвіть
типи озер залежно від походження озерних улоговин. Поясніть особливості
утворення кожного з них.
· Які асоціації викликають у вас
терміни озеро, лиман, канал, водосховище?
IV.
Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності (1 хв.)
Демонстрація фотознімків
озер України з коментарями вчителя.
Неповторної краси надають Україні озера. Всі вони такі
різні! Користь від них не тільки як від джерел води,
хімічних сполук, лікувальних грязей, риби, а й, насамперед, як зон рекреації.
V. Вивчення нового матеріалу (22 хв.)
1. Зупинка «Озера»
Учитель:
В Україні налічують близько 20 тис. озер, переважно невеликих за площею. Озера розташовані
на території держави нерівномірно. Озерними районами вважають Полісся, заплави
Дніпра, Дунаю та Сіверського Дінця, Поділля, Причорномор’я, гори Криму та
Карпати (Додаток 2 - Супутниковий
знімок дельти Дунаю). Найбільше
прісноводне озеро України — Ялпуг. Найбільшою групою озер є Шацькі озера на
Поліссі (понад
30 озер).
Всі озера поділяються за характером водообміну та
походженням озерних улоговин. За характером водообміну є озера стічні,
безстічні,
з переміжним стоком; за ступенем мінералізації: прісні, солонуваті, солоні та
мінералізовані.
Робота з підручником – учні опрацьовують та
аналізують таблицю класифікації озер за
походженням їхніх улоговин (§ 22, ст.112). Очікувані висновки від роботи над
таблицею:
o
За походженням
озерних улоговин: річкові (стариці, дельтові, заплавні), морські, льодовикові,
карстові, просадочні, вулканічні, завальні.
o Озер тектонічного походження в Україні практично
немає.
o Значно поширені озера, що утворились під дією
роботи річок.
o Морського походження озера поширені в Причорномор’ї
та Приазов’ї.
o Озера-лимани утворились у результаті затоплення
річкових долин.
o Льодовикові озера мають місце тільки в найвищих
частинах Карпат.
o Карстові (провальні) озера поширені в місцях
поширення легкорозчинних гірських порід — на Поліссі, в Кримських горах.
o Завальні або загатні озера характерні для Карпат.
o Вулканічного походження озера зустрічаються в
Закарпатті.
Робота з картою – «Знайди географічний об’єкт» - учні
працюють з географічними атласами (знаходять
озера, переліченні учителем).
2. Зупинка «Лимани»
Учитель: Лимани, на
відміну від лиманних озер, мають постійне сполучення з морем, наприклад, Дністровський
(найбільший в Україні), Дніпровський, Бузький, Тилігульський, Хаджибейський,
Куяльницький, Сасик (Кундук) – з Чорним морем
(Додаток 4).
Прийом «Словничок» - учні фіксують визначення термінів до зошита:
Лиман –
затока, що утворилася при затопленні морем гирла рівнинної річки внаслідок
відносного опускання прибережних частин суходолу. Розрізнюють лимани відкритого
типу, що мають постійний водообмін із морем, і закритого типу, що відмежовані від моря піщаною косою, пересипом.
Водосховища –
штучні водойми, що утворюються шляхом викопування котлованів або спорудження на
річках загат і гребель.
Ставки – це
штучні водойми невеликих розмірів.
Презентація слайдофільму «Озера та
водосховища» (учнівська робота) - Додаток 3.
3. Зупинка « Штучні водойми»
У зв'язку з комплексним використанням водних ресурсів на багатьох річках
створено штучні водойми – водосховища і ставки. Всього в Україні створено біля
900 водосховищ і понад 24 тисячі ставків.
Найбільші водосховища:
Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське,
створені каскадом на Дніпрі; Дністровське (на р. Дністер), Печенізьке (на р. Сіверський
Донець), Червонооскільське (на р. Оскіл), Ладижинське (на р. Південний Буг), Сімферопольське
(на р. Салгир) та ін. (Додаток 5).
Учитель обговорює з
учнями функції штучних водосховищ в Україні:
накопичення запасів води для побутових і господарських
потреб; регулювання водного стоку; створення умов для виробництва електроенергії; покращення умов судноплавства; риборозведення тощо.
Проблеми, що виникають внаслідок
створення штучних водойм
Прийом «Визначення
проблем»:
ü затоплення великих площ сільськогосподарських угідь;
ü місцеві зміни клімату викликають ланцюжок змін у
природних комплексах;
ü руйнуються береги річок;
ü змінюються особливості
залягання підземних вод (підтоплення земель).
Прийом «Мандрівка» - учні,
працюючи з фізичною картою України, «подорожують» великими річками, знаходячи
найбільші водосховища.
VI. Закріплення вивченого матеріалу (9 хв.)
Прийом «Географічний практимум»:
- часткове виконання практичної робота № 4 «Позначення на контурній карті
річок, озер, водосховищ, каналів, боліт. Аналіз забезпеченості водними
ресурсами різних територій України» (позначення на контурній карті озер і
водосховищ за номенклатурою уроку).
Бесіда
• Назвіть та покажіть на карті озера і водосховища України, характеризуючи які можна застосувати префікс «най...».
• Наведіть конкретні приклади позитивних й негативних наслідків створення водосховищ на річці Дніпро.
VII. Підсумки уроку (3 хв.)
Прийом «Ланцюжок» - учні працюють по черзі – перший називає озеро,
другий – тип озера за походженням, третій – його місце знаходження. Гра
продовжується далі, по рядах. Наприклад, «Синевир» - загатне - Карпати».
Оцінювання роботу учнів на уроці.
VIII. Домашнє завдання (1хв.)
1. Опрацювати § 22.
2. Користуючись
Інтернет-ресурсами, підготувати повідомлення про озера, віднесені до 7 чудес
природи України.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бойко О. В. Поверхневі води. Озера. Підземні води.
Болота. //
Географія. – 2011. - № 11-12. – С. 14-15.
2. Булава Л. М. Фізична географія України, 8
клас: Підручник для загальноосвіт. навч. закл. – Х..: АН ГРО плюс, 2008. – 224
с.
3. Заставний Ф. Д. Фізична географія України:
Підручник для 8 кл. загальноосвітньої школи. – К.: “Форум”, 2000. – 230 с.
4. Кобернік С. Г. 8 - 9 класи:
Дидактичний комплекс до вивчення шкільного курсу / С. Г. Кобернік, Р.Р.
Коваленко. – К.: Стафед-2; Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 216 с.
5.
Кобернік С. Г. Методика викладання
географії в школі – К.: Стафед-2, 2000. – 318 с.
6. Корецька
В. О. Поверхневі води України. Озера. Лимани, водосховища, болота. 8 клас. . // Географія. – 2010. - № 23-24. – С. 41-44.
7. Корнієнко
В. І. Основні річкові системи України. 8 клас. // Географія. – 2012. - № 23-24.
– С. 32-35.
8. Масляк П. О., Шищенко П. Г. Географія України:
Підручник для 8-9 класу середн. шк.. – К.: “Зодіак-ЕКО”, 2000р. – 432 с.
9.
Шуліка К. С. Природні умови й ресурси
України. 8 клас. Розробка уроків. Частина 2. – Х. : Вид. група «Основа», 2013.
– 94,[2] с. – (Б-ка журн. «Географія». Вип. 9
(117)).
Таблиця
«Основні водосховища України»
Водосхо-вище
|
Роки створення
|
На якій річці
|
Площа км2
|
Довжина км
|
Макс. ширина, км
|
Макс. глибина, м
|
Київське
|
1964-1966
|
Дніпро
|
922
|
110
|
12
|
14,5
|
Канівське
|
1972-1978
|
Дніпро
|
675
|
123
|
8
|
21
|
Кременчу-цьке
|
1959-1961
|
Дніпро
|
2250
|
149
|
28
|
25
|
Дніпро-дзержинське
|
1964
|
Дніпро
|
567
|
114
|
8
|
16
|
Дніпровське
|
1932
|
Дніпро
|
410
|
129
|
7
|
53
|
Каховське
|
1952-1956
|
Дніпро
|
2150
|
230
|
25
|
24
|
Дністровське
|
1973-1981
|
Дністер
|
142
|
194
|
2,5
|
54
|
Ладижинське
|
1964
|
Південний Буг
|
20,8
|
45
|
1,2
|
17,8
|
Печенізьке
|
1962
|
Сіверський Донець
|
82,6
|
65
|
3
|
10,5
|
Немає коментарів:
Дописати коментар