Колегам

Природнича освітня галузь: окремі аспекти викладання у 5-7 класах

 Опрацьовуємо інструктивно-методичні рекомендації МОН

Аби підтримати вчителів природничої освітньої галузі у впровадженні нових підходів до навчання, наша команда підготувала вибірковий огляд Інструктивно-методичних рекомендацій щодо викладання української мови та літератур у 5-7 класах НУШ (лист МОН від 30.08.2024 №1.1/15776-24).

Загальні підходи до викладання усіх освітніх галузей ми розглянули у статті «2024/2025 навчальний рік: рекомендації щодо викладання навчальних предметів».

Навчальний план

У 2024/2025 навчальному році реалізація природничої освітньої галузі в 5–7 класах НУШ буде здійснюватися відповідно до нової редакції Типової освітньої програми для 5-9 класів. У документі визначено такий діапазон навчального навантаження:

• 5 класи: мінімальна - 1,5 годин, максимальна - 3 години;

• 6 класи: мінімальна - 2 години, максимальна - 5 годин;

• 7 класи: мінімальна - 7 годин, максимальна - 9 годин.

В освітній програмі заклад освіти визначає кількість навчальних годин на реалізацію галузі у межах заданого діапазону. З метою побудови різних освітніх траєкторій для різних класів однієї паралелі школа може збільшувати кількість навчальних годин на тиждень за рахунок години для перерозподілу між освітніми компонентами. 

Модельні навчальні програми

Модельні навчальні програми з предметів та інтегрованих курсів природничої освітньої галузі розміщені на офіційному вебсайті МОН.

МОН звертає увагу, що педагогічні працівники закладу освіти обирають модельні навчальні програми на певний цикл повної загальної середньої освіти і не можуть змінювати їх в середині циклу, зокрема при переході від 7-го до 8-го або від 8-го до 9-го класу, оскільки кожна з програм має особливості щодо реалізації вимог Держстандарту.

У модельній навчальній програмі пропонуються орієнтовні послідовність вивчення тем, зміст і види навчальної діяльності. Тому вчитель до кожної теми навчальної програми добирає з-поміж запропонованих або ж додає ті елементи змісту й способи діяльності, що в умовах певного класу є найоптимальнішими для кожного учня (тобто для паралельних класів за тією самою модельною можна скласти декілька навчальних програм). 

Навчальні програми, розроблені на основі модельних навчальних програм затверджує педагогічна рада закладу освіти.

Оцінювання навчальних досягнень

Наказом МОН від 02.08.2024 № 1093 затверджено Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти.

Основними видами оцінювання є формувальне, підсумкове та державна підсумкова атестація.

Формувальне оцінювання

Формувальне оцінювання дає змогу вчителю дійти висновку щодо особистісного розвитку учня, відстежити його навчальний поступ, процес здобуття навчального досвіду як основи компетентності. Його результати можуть бути зафіксовані за допомогою:

• спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю;

• прикладів учнівських робіт;

• портфоліо навчальних досягнень.

Під час формувального оцінювання можна застосовувати різноманітні різнорівневі шкали — словесні та бальні.

Підсумкове оцінювання результатів навчання передбачає зіставлення досягнутого з обов’язковими результатами, визначеними для певного циклу навчання згідно з Держстандарту. 

Семестрове оцінювання передбачає оцінювання окремих груп загальних результатів і загальну оцінку результатів навчання. У шкільній документації (журналі, свідоцтві) фіксуються оцінки з усіх предметів природничої освітньої галузі за однаковими групами результатів:

• ГР1. Проводить дослідження природи /Досліджує природу. Оцінка цієї групи результатів складається із оцінок, отриманих за вміння виявити і сформулювати дослідницьку проблему, спланувати дослідження, виокремити та проаналізувати кроки дослідження, зафіксувати спостереження, виконати навчальні проєкти, змоделювати природне явище або об’єкт, сконструювати приладдя тощо. Виявити ці уміння учні можна під час виконання лабораторних і практичних робіт, практикумів з розв’язування експериментальних (дослідницьких) завдань, вимірювань, дослідів і спостережень, польових робіт, навчальних проєктів, моделювань і конструювань та інших видів робіт.

• ГР2. Здійснює пошук та опрацьовує інформацію. Для цієї групи результатів слугують оцінки за пошук, порівняння, зіставлення, узагальнення, оцінювання інформації, представлення її в різних формах, перетворення одного виду в інший.

• ГР3. Усвідомлює закономірності природи. Оцінювання цієї групи результатів переважно ґрунтується на умінні учнів застосовувати науковий апарат природничих наук для пояснення природних і технічних явищ і об’єктів. Виявити ці уміння учні можуть під час розв’язування задач, відповідей на запитання за змістом вивченого тощо.

У Держстандарті для природничої освітньої галузі визначено 4 групи результатів, а у свідоцтві досягнень рекомендовано виставляти оцінки за трьома групами результатів, оскільки конкретні результати групи результатів «Розвиток наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем природничого змісту» враховують при оцінюванні інших груп результатів.

Дієвим засобом оцінювання усіх груп результатів є контекстні завдання, розв’язання яких передбачає здобуття і застосування учнями предметних знань у різноманітних життєвих ситуаціях. За виконання їх може бути виставлена як одна комплексна, так і декілька оцінок.

Тематичне оцінювання здійснюють, у разі потреби, із метою проміжного контролю за всіма видами робіт, виконаних упродовж вивчення теми / розділу або їхніх частин.

МОН рекомендує такий алгоритм діяльності під час організації навчання:

• чітко формулювати зрозумілі для учнів очікувані результати навчання (за групами результатів і за критеріями їх оцінювання);

• наводити приклади завдань і видів діяльності з аналізом за критеріями оцінювання результатів виконання;

• оперативно та доступно надавати учням зворотний зв’язок щодо досягнення ними очікуваних результатів навчання;

• вчасно коригувати процес навчання для досягнення його очікуваних результатів.

PISA-2025

У 2025 році Україна братиме участь дослідженні PISA. Оскільки провідною галуззю дослідження у 2025 році буде саме природничо-наукова грамотність, МОН пропонує ознайомитись з Рамковим документом із природничо-наукової освіти PISA-2025. У цьому документі окреслено необхідність зміни підходів до навчання природничим наукам з урахуванням актуальних викликів, що постали перед світом. Також зазначено, що природничо-наукові компетентності окреслюють важливі для молоді знання, уміння, навички, способи мислення і цінності, необхідні, щоб ефективно розв’язувати навчальні й життєві проблеми та діяти в регламентованих і нерегламентованих ситуаціях. Багато з цих вимог і орієнтирів покладено в основу Держстандарту.

Рекомендації щодо окремих аспектів, пов’язаних із вивченням навчальних предметів

Інтегровані курси природничої освітньої галузі

Інтегрований курс природничої освітньої галузі у 5–6 класах вивчають за однією з модельних навчальних програм, які мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»: 

• «Пізнаємо природу»;

• «Довкілля»;

• «Природничі науки».

Крім того, у 6 класі типовим навчальним планом також передбачено вивчення навчального предмета «Географія». Цей предмет включається в навчальний план закладу освіти у разі вивчення інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» або «Довкілля». МОН звертає увагу на важливість уникнення дубляжу вивчення змістових питань географічного складника і рекомендує при розробленні навчальної програми інтегрованого курсу не включати в неї ті питання, які вивчатимуться в предметі «Географія». 

У разі організації освітнього процесу у 5–6 класах за модельною навчальною програмою «Природничі науки» навчальний предмет «Географія» не включається в навчальний план освітньої програми закладу освіти.

Заклад освіти може на свій розсуд реалізовувати декілька варіантів організації освітнього процесу в межах однієї паралелі класів: 

• працювати за модельною навчальною програмою «Пізнаємо природу» одного з авторських колективів;

• працювати за програмою з такою ж назвою, але за іншим авторством;

• вивчати інтегрований курс «Довкілля»;

• вивчати інтегрований курс «Природничі науки». 

Головне — не змінювати вибір варіанту організації освітнього процесу й модельної навчальної програми під час переходу від 5 до 6 класу.

Вивчення окремих навчальних предметів у 7 класі може бути доповнене інтегрованим курсом «Природничі науки» як вибірковим освітнім компонентом (2 години на тиждень). Впровадження цього курсу здійснюється за рахунок годин навчального навантаження для перерозподілу, які не зараховується до максимальної кількості годин, визначеної на природничу освітню галузь.

Біологія

Згідно з Типовою освітньою програмою з 7 класу розпочинається системне вивчення біології як окремої науки.

Під час викладання біології МОН рекомендує приділити особливу увагу:

• дослідницькій діяльності учнів, яка має бути підпорядкована структурі наукового дослідження. Під час роботи учні індивідуально або в групах, самостійно або з частковою допомогою вчителя визначають мету і завдання дослідження, формулюють гіпотезу, що перевірятиметься, планують і виконують експериментальне дослідження, аналізують та представляють його результати, формулюють висновки, здійснюють самоаналіз дослідницької діяльності. Формування дослідницьких навичок забезпечує вміння користуватися лабораторним обладнанням, зокрема мікроскопами та іншими приладами для проведення дослідження;

• моделюванню (образному, об’ємному, графічному, математичному тощо). Воно може виконуватись учнями як індивідуально, так і в групах, його результати мають бути обов’язково презентовані та проаналізовані вчителем.

Учнів 7-го класу обов’язково залучають до проєктної діяльності, яка реалізується у таких видах  проєктів: 

• інформаційно-пошукові;

• науково-дослідницькі;

• ігрові (рольові);

• практико-орієнтовані; 

• творчі. 

Протягом семестру семикласників необхідно залучити до виконання мінімум одного науково-дослідницького та інших видів проєктів (індивідуально чи в групі).

Під час дистанційного навчання та за відсутності необхідного обладнання для проведення досліджень, МОН рекомендує використовувати різноманітні електронні додатки, віртуальні лабораторії, симулятори тощо. 

Географія

Головною метою вивчення географії в 7 класі є формування географічних знань про природу материків та океанів, їхню цілісність і диференціацію природних умов. Водночас розширюються знання про географічну оболонку та її компоненти, формуються уміння проводити дослідження, працювати з інформацією. 

На початку кожного уроку МОН рекомендує актуалізувати увагу на термінах і поняттях, які будуть розглядатися на ньому і вже знайомі учням. При цьому варто оголосити проблемне питання або ж навіть запропонувати учням висунути власну наукову гіпотезу аби пояснити природничі процеси і явища в Африці, Тихому океані чи деінде на інших материках і океанах. Таким чином забезпечується реалізація діяльного підходу на уроках.

Для наочного відображення об’єктів, перебігу географічних процесів і явищ доцільно використовувати відеофрагменти, відео-візуалізації, інформаційні плакати, мультимедійні презентації тощо.

Практичні роботи мають бути спрямовані на формування певних умінь:

• роботи з картографічним матеріалом (нанесення географічних об’єктів на контурну карту, робота з різноманітними географічними джерелами інформації, розв’язання географічних питань і задач тощо);

• роботи дослідницького і творчого характеру (складання картограм, маршрутів, комп’ютерних презентацій, схем, характеристик географічних об’єктів, виявлення закономірностей, оцінювання статистичних даних, складання прогнозів, проведення міні-досліджень, проведення спостережень за об’єктами, процесами та явищами навколишнього середовища;

• роботи з різними джерелами географічної інформації;

• складання описів та характеристик географічних об’єктів та явищ;

• виявлення причинно-наслідкових зв’язків;

• пояснення суттєвих ознак, властивостей географічних об’єктів і явищ;

• застосування приладів та інструментів для визначення кількісних та якісних характеристик компонентів природи;

• визначення видів діяльності з охорони та раціонального використання природних багатств;

• дотримання заходів безпеки у разі стихійних природних і техногенних катастроф;

• застосування географічних знань у практичній  діяльності та     в повсякденному житті.

Також на уроках необхідно наголошувати на результативних досягненнях сучасних географічних досліджень. Наприклад, під час вивчення поверхневих вод Антарктиди, доцільно наголосити про наявність численних підлідних озер під льодовиковою товщею, які були виявлені завдяки впровадженню новітніх геофізичних методів досліджень у ХХІ столітті.

Для оцінки рівня результатів навчання учнівства після теми /розділу проводять діагностувальні роботи, які можуть відрізнятися за змістом та цілями. Вони допомагають визначити рівень сформованості різних груп очікуваних результатів навчання: 

• володіння навичками пізнавальної, дослідницької та проєктної діяльності; 

• готовність до самостійної діяльності, володіння навичками отримання необхідної інформації з карт, уміння орієнтуватися в різних джерелах інформації, критично оцінювати та інтерпретувати інформацію, одержану з різних джерел та представляти її в інших видах; 

• встановлення взаємозв’язків і закономірностей природи; 

• розв’язання проблем природничого змісту. 

Також МОН звертає увагу на необхідність інтеграції онлайн-сервісів на уроках географії:

• Картографічні сервіси (Google Maps або Google Earth). За їх допомогою можна також вивчати топографію, прокладати й відслідковувати маршрути, досліджувати різні країни і регіони світу.

• Онлайн-джерела (вебсайти наукових журналів, географічні блоги, електронні карти, атласи та репозитарії географічних даних). За допомогою цих ресурсів учні можуть проводити дослідження та представляти їх результати.

• Віртуальні екскурсії географічного спрямування. Учні можуть досліджувати національні парки, географічні пам'ятки або культурні центри через вебкамери, відео або 360- градусні зображення. 

• Географічні ігри та інтерактивні онлайн-застосунки (географічні вікторини, ребуси, хмари слів, ігри на відповідність, головоломки або ігри, у яких учні мають знайти місцезнаходження географічних об'єктів на карті).

• Онлайн-сервіси для командної роботи (Google Документи, Google Диск, Google Keep, інтерактивні дошки Miro та Padlet). Вони допоможуть учням працювати над географічними проєктами, збирати інформацію та обмінюватися даними, створювати презентації та звіти. 


Природнича освітня галузь: окремі аспекти викладання у 5-7 класах

  Опрацьовуємо інструктивно-методичні рекомендації МОН

Аби підтримати вчителів природничої освітньої галузі у впровадженні нових підходів до навчання, наша команда підготувала вибірковий огляд Інструктивно-методичних рекомендацій щодо викладання української мови та літератур у 5-7 класах НУШ (лист МОН від 30.08.2024 №1.1/15776-24).

Загальні підходи до викладання усіх освітніх галузей ми розглянули у статті «2024/2025 навчальний рік: рекомендації щодо викладання навчальних предметів».

Навчальний план

У 2024/2025 навчальному році реалізація природничої освітньої галузі в 5–7 класах НУШ буде здійснюватися відповідно до нової редакції Типової освітньої програми для 5-9 класів. У документі визначено такий діапазон навчального навантаження:

• 5 класи: мінімальна - 1,5 годин, максимальна - 3 години;

• 6 класи: мінімальна - 2 години, максимальна - 5 годин;

• 7 класи: мінімальна - 7 годин, максимальна - 9 годин.

В освітній програмі заклад освіти визначає кількість навчальних годин на реалізацію галузі у межах заданого діапазону. З метою побудови різних освітніх траєкторій для різних класів однієї паралелі школа може збільшувати кількість навчальних годин на тиждень за рахунок години для перерозподілу між освітніми компонентами. 

Модельні навчальні програми

Модельні навчальні програми з предметів та інтегрованих курсів природничої освітньої галузі розміщені на офіційному вебсайті МОН.

МОН звертає увагу, що педагогічні працівники закладу освіти обирають модельні навчальні програми на певний цикл повної загальної середньої освіти і не можуть змінювати їх в середині циклу, зокрема при переході від 7-го до 8-го або від 8-го до 9-го класу, оскільки кожна з програм має особливості щодо реалізації вимог Держстандарту.

У модельній навчальній програмі пропонуються орієнтовні послідовність вивчення тем, зміст і види навчальної діяльності. Тому вчитель до кожної теми навчальної програми добирає з-поміж запропонованих або ж додає ті елементи змісту й способи діяльності, що в умовах певного класу є найоптимальнішими для кожного учня (тобто для паралельних класів за тією самою модельною можна скласти декілька навчальних програм). 

Навчальні програми, розроблені на основі модельних навчальних програм затверджує педагогічна рада закладу освіти.

Оцінювання навчальних досягнень

Наказом МОН від 02.08.2024 № 1093 затверджено Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти.

Основними видами оцінювання є формувальне, підсумкове та державна підсумкова атестація.

Формувальне оцінювання

Формувальне оцінювання дає змогу вчителю дійти висновку щодо особистісного розвитку учня, відстежити його навчальний поступ, процес здобуття навчального досвіду як основи компетентності. Його результати можуть бути зафіксовані за допомогою:

• спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю;

• прикладів учнівських робіт;

• портфоліо навчальних досягнень.

Під час формувального оцінювання можна застосовувати різноманітні різнорівневі шкали — словесні та бальні.

Підсумкове оцінювання результатів навчання передбачає зіставлення досягнутого з обов’язковими результатами, визначеними для певного циклу навчання згідно з Держстандарту. 

Семестрове оцінювання передбачає оцінювання окремих груп загальних результатів і загальну оцінку результатів навчання. У шкільній документації (журналі, свідоцтві) фіксуються оцінки з усіх предметів природничої освітньої галузі за однаковими групами результатів:

• ГР1. Проводить дослідження природи /Досліджує природу. Оцінка цієї групи результатів складається із оцінок, отриманих за вміння виявити і сформулювати дослідницьку проблему, спланувати дослідження, виокремити та проаналізувати кроки дослідження, зафіксувати спостереження, виконати навчальні проєкти, змоделювати природне явище або об’єкт, сконструювати приладдя тощо. Виявити ці уміння учні можна під час виконання лабораторних і практичних робіт, практикумів з розв’язування експериментальних (дослідницьких) завдань, вимірювань, дослідів і спостережень, польових робіт, навчальних проєктів, моделювань і конструювань та інших видів робіт.

• ГР2. Здійснює пошук та опрацьовує інформацію. Для цієї групи результатів слугують оцінки за пошук, порівняння, зіставлення, узагальнення, оцінювання інформації, представлення її в різних формах, перетворення одного виду в інший.

• ГР3. Усвідомлює закономірності природи. Оцінювання цієї групи результатів переважно ґрунтується на умінні учнів застосовувати науковий апарат природничих наук для пояснення природних і технічних явищ і об’єктів. Виявити ці уміння учні можуть під час розв’язування задач, відповідей на запитання за змістом вивченого тощо.

У Держстандарті для природничої освітньої галузі визначено 4 групи результатів, а у свідоцтві досягнень рекомендовано виставляти оцінки за трьома групами результатів, оскільки конкретні результати групи результатів «Розвиток наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем природничого змісту» враховують при оцінюванні інших груп результатів.

Дієвим засобом оцінювання усіх груп результатів є контекстні завдання, розв’язання яких передбачає здобуття і застосування учнями предметних знань у різноманітних життєвих ситуаціях. За виконання їх може бути виставлена як одна комплексна, так і декілька оцінок.

Тематичне оцінювання здійснюють, у разі потреби, із метою проміжного контролю за всіма видами робіт, виконаних упродовж вивчення теми / розділу або їхніх частин.

МОН рекомендує такий алгоритм діяльності під час організації навчання:

• чітко формулювати зрозумілі для учнів очікувані результати навчання (за групами результатів і за критеріями їх оцінювання);

• наводити приклади завдань і видів діяльності з аналізом за критеріями оцінювання результатів виконання;

• оперативно та доступно надавати учням зворотний зв’язок щодо досягнення ними очікуваних результатів навчання;

• вчасно коригувати процес навчання для досягнення його очікуваних результатів.

PISA-2025

У 2025 році Україна братиме участь дослідженні PISA. Оскільки провідною галуззю дослідження у 2025 році буде саме природничо-наукова грамотність, МОН пропонує ознайомитись з Рамковим документом із природничо-наукової освіти PISA-2025. У цьому документі окреслено необхідність зміни підходів до навчання природничим наукам з урахуванням актуальних викликів, що постали перед світом. Також зазначено, що природничо-наукові компетентності окреслюють важливі для молоді знання, уміння, навички, способи мислення і цінності, необхідні, щоб ефективно розв’язувати навчальні й життєві проблеми та діяти в регламентованих і нерегламентованих ситуаціях. Багато з цих вимог і орієнтирів покладено в основу Держстандарту.

Рекомендації щодо окремих аспектів, пов’язаних із вивченням навчальних предметів

Інтегровані курси природничої освітньої галузі

Інтегрований курс природничої освітньої галузі у 5–6 класах вивчають за однією з модельних навчальних програм, які мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»: 

• «Пізнаємо природу»;

• «Довкілля»;

• «Природничі науки».

Крім того, у 6 класі типовим навчальним планом також передбачено вивчення навчального предмета «Географія». Цей предмет включається в навчальний план закладу освіти у разі вивчення інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» або «Довкілля». МОН звертає увагу на важливість уникнення дубляжу вивчення змістових питань географічного складника і рекомендує при розробленні навчальної програми інтегрованого курсу не включати в неї ті питання, які вивчатимуться в предметі «Географія». 

У разі організації освітнього процесу у 5–6 класах за модельною навчальною програмою «Природничі науки» навчальний предмет «Географія» не включається в навчальний план освітньої програми закладу освіти.

Заклад освіти може на свій розсуд реалізовувати декілька варіантів організації освітнього процесу в межах однієї паралелі класів: 

• працювати за модельною навчальною програмою «Пізнаємо природу» одного з авторських колективів;

• працювати за програмою з такою ж назвою, але за іншим авторством;

• вивчати інтегрований курс «Довкілля»;

• вивчати інтегрований курс «Природничі науки». 

Головне — не змінювати вибір варіанту організації освітнього процесу й модельної навчальної програми під час переходу від 5 до 6 класу.

Вивчення окремих навчальних предметів у 7 класі може бути доповнене інтегрованим курсом «Природничі науки» як вибірковим освітнім компонентом (2 години на тиждень). Впровадження цього курсу здійснюється за рахунок годин навчального навантаження для перерозподілу, які не зараховується до максимальної кількості годин, визначеної на природничу освітню галузь.

Біологія

Згідно з Типовою освітньою програмою з 7 класу розпочинається системне вивчення біології як окремої науки.

Під час викладання біології МОН рекомендує приділити особливу увагу:

• дослідницькій діяльності учнів, яка має бути підпорядкована структурі наукового дослідження. Під час роботи учні індивідуально або в групах, самостійно або з частковою допомогою вчителя визначають мету і завдання дослідження, формулюють гіпотезу, що перевірятиметься, планують і виконують експериментальне дослідження, аналізують та представляють його результати, формулюють висновки, здійснюють самоаналіз дослідницької діяльності. Формування дослідницьких навичок забезпечує вміння користуватися лабораторним обладнанням, зокрема мікроскопами та іншими приладами для проведення дослідження;

• моделюванню (образному, об’ємному, графічному, математичному тощо). Воно може виконуватись учнями як індивідуально, так і в групах, його результати мають бути обов’язково презентовані та проаналізовані вчителем.

Учнів 7-го класу обов’язково залучають до проєктної діяльності, яка реалізується у таких видах  проєктів: 

• інформаційно-пошукові;

• науково-дослідницькі;

• ігрові (рольові);

• практико-орієнтовані; 

• творчі. 

Протягом семестру семикласників необхідно залучити до виконання мінімум одного науково-дослідницького та інших видів проєктів (індивідуально чи в групі).

Під час дистанційного навчання та за відсутності необхідного обладнання для проведення досліджень, МОН рекомендує використовувати різноманітні електронні додатки, віртуальні лабораторії, симулятори тощо. 

Географія

Головною метою вивчення географії в 7 класі є формування географічних знань про природу материків та океанів, їхню цілісність і диференціацію природних умов. Водночас розширюються знання про географічну оболонку та її компоненти, формуються уміння проводити дослідження, працювати з інформацією. 

На початку кожного уроку МОН рекомендує актуалізувати увагу на термінах і поняттях, які будуть розглядатися на ньому і вже знайомі учням. При цьому варто оголосити проблемне питання або ж навіть запропонувати учням висунути власну наукову гіпотезу аби пояснити природничі процеси і явища в Африці, Тихому океані чи деінде на інших материках і океанах. Таким чином забезпечується реалізація діяльного підходу на уроках.

Для наочного відображення об’єктів, перебігу географічних процесів і явищ доцільно використовувати відеофрагменти, відео-візуалізації, інформаційні плакати, мультимедійні презентації тощо.

Практичні роботи мають бути спрямовані на формування певних умінь:

• роботи з картографічним матеріалом (нанесення географічних об’єктів на контурну карту, робота з різноманітними географічними джерелами інформації, розв’язання географічних питань і задач тощо);

• роботи дослідницького і творчого характеру (складання картограм, маршрутів, комп’ютерних презентацій, схем, характеристик географічних об’єктів, виявлення закономірностей, оцінювання статистичних даних, складання прогнозів, проведення міні-досліджень, проведення спостережень за об’єктами, процесами та явищами навколишнього середовища;

• роботи з різними джерелами географічної інформації;

• складання описів та характеристик географічних об’єктів та явищ;

• виявлення причинно-наслідкових зв’язків;

• пояснення суттєвих ознак, властивостей географічних об’єктів і явищ;

• застосування приладів та інструментів для визначення кількісних та якісних характеристик компонентів природи;

• визначення видів діяльності з охорони та раціонального використання природних багатств;

• дотримання заходів безпеки у разі стихійних природних і техногенних катастроф;

• застосування географічних знань у практичній  діяльності та     в повсякденному житті.

Також на уроках необхідно наголошувати на результативних досягненнях сучасних географічних досліджень. Наприклад, під час вивчення поверхневих вод Антарктиди, доцільно наголосити про наявність численних підлідних озер під льодовиковою товщею, які були виявлені завдяки впровадженню новітніх геофізичних методів досліджень у ХХІ столітті.

Для оцінки рівня результатів навчання учнівства після теми /розділу проводять діагностувальні роботи, які можуть відрізнятися за змістом та цілями. Вони допомагають визначити рівень сформованості різних груп очікуваних результатів навчання: 

• володіння навичками пізнавальної, дослідницької та проєктної діяльності; 

• готовність до самостійної діяльності, володіння навичками отримання необхідної інформації з карт, уміння орієнтуватися в різних джерелах інформації, критично оцінювати та інтерпретувати інформацію, одержану з різних джерел та представляти її в інших видах; 

• встановлення взаємозв’язків і закономірностей природи; 

• розв’язання проблем природничого змісту. 

Також МОН звертає увагу на необхідність інтеграції онлайн-сервісів на уроках географії:

• Картографічні сервіси (Google Maps або Google Earth). За їх допомогою можна також вивчати топографію, прокладати й відслідковувати маршрути, досліджувати різні країни і регіони світу.

• Онлайн-джерела (вебсайти наукових журналів, географічні блоги, електронні карти, атласи та репозитарії географічних даних). За допомогою цих ресурсів учні можуть проводити дослідження та представляти їх результати.

• Віртуальні екскурсії географічного спрямування. Учні можуть досліджувати національні парки, географічні пам'ятки або культурні центри через вебкамери, відео або 360- градусні зображення. 

• Географічні ігри та інтерактивні онлайн-застосунки (географічні вікторини, ребуси, хмари слів, ігри на відповідність, головоломки або ігри, у яких учні мають знайти місцезнаходження географічних об'єктів на карті).

• Онлайн-сервіси для командної роботи (Google Документи, Google Диск, Google Keep, інтерактивні дошки Miro та Padlet). Вони допоможуть учням працювати над географічними проєктами, збирати інформацію та обмінюватися даними, створювати презентації та звіти. 

Фізика

У навчанні фізики провідною є дослідницька діяльність, у процесі якої мають вирішуватися теоретичні та практичні завдання. Теоретичні завдання мають бути спрямовані здебільшого на вивчення і виявлення причин, зв’язків, залежностей, що дають змогу встановити характеристику об’єкта дослідження. Практичні завдання мають виконуватися в процесі фізичних досліджень, які можуть бути реалізовані у вигляді:

• демонстраційних і домашніх дослідів і спостережень;

• практичних (лабораторних) робіт (фронтальних та індивідуальних);

• проєктів (групових та індивідуальних), що передбачає роботу як з реальними об’єктами і явищами природи, так і з їх моделями чи ілюстраціями, у тому числі віртуальними.

Під час вивчення фізики доцільно вишукувати можливості максимального використання діяльнісних форм і методів активного навчання, розвивати вміння шукати інформацію та працювати з інформацією. Також доцільно заохочувати учнів до висловлення гіпотез, генерування ідей та пропонування шляхів їх втілення (моделювання, проєктування, конструювання, STEM-проєктування тощо).

Обов’язковим і важливим складником навчання фізики є розв’язування фізичних задач. Окрім традиційних задач з фізики (якісних, кількісних, графічних, експериментальних чи тестових) МОН рекомендує приділяти увагу комплексним задачам з надлишковими або недостатніми умовами, які мають кілька варіантів розв’язання. Приклади таких завдань застосовують у міжнародному дослідженні якості освіти PISA.

Навчання фізики як предмета природничої освітньої галузі спрямоване на опанування учнями / ученицями таких груп загальних результатів: 

• здійснення дослідження природи. Вирішальну роль в оцінюванні такої групи результатів відіграють оцінки, отримані за виконання фізичних та астрономічних досліджень (лабораторні і практичні роботи, досліди і спостереження, навчальні проєкти, вимірювання, роботи з моделювання й конструювання тощо);

• здійснення пошуку й опрацювання інформації. Для оцінювання цієї групи слугують оцінки за виконання творчих завдань, графічних і якісних задач, розв'язання проблемних питань, опрацюванні текстів підручників та інших джерел інформації тощо;

• усвідомлення закономірностей природи. Оцінювання цієї групи результатів переважно ґрунтується на розв’язуванні традиційних задач з фізики, відповідях до запитань за змістом, що вивчається тощо.

Зважаючи, що оцінювання груп результатів відбувається впродовж тривалого часу, визначальним у процесі навчання є формувальне та поточне оцінювання, що здійснюється постійно й системно в процесі навчання. 

Тематичне оцінювання здійснюється з метою проміжного контролю за всіма видами робіт, що виконувалися впродовж вивчення теми / розділу або їх частин. За потреби можна проводити підсумкову (тематичну) роботу.

Семестрове оцінювання з фізики у 7-му класі передбачає оцінювання груп загальних результатів та загальну оцінку результатів навчання. Здійснюють його з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру та динаміки особистих навчальних досягнень учня.

Хімія

Обравши модельну навчальну програму з хімії, вчитель на її основі складає навчальну програму, у якій зазначає послідовність й орієнтовний час вивчення тем у 7 класі.

Плануючи навчально-пізнавальну діяльність, учитель самостійно визначає:

• форму (індивідуальна, групова) роботи над завданням;

• кількісний і якісний склад навчальних груп;

• орієнтовний час виконання завдання. 

Під час організації цієї роботи варто радитись з учнями щодо вибору об’єктів дослідження з кількох запропонованих, заохочувати їх самостійно добирати об’єкти, які можна дослідити, зокрема хімічними методами, пропонувати, обговорювати, обстоювати теми дослідницьких робіт, навчальних проєктів тощо. Така організація навчання потребує значно більше часу, ніж у разі виконання усталеної практичної роботи, тому кількість запланованих завдань має бути оптимальною для кожного учня, тобто реальною для виконання у відведений на них час.

Виконання дослідницьких і пошукових проєктів може тривати від кількох годин до кількох тижнів, а подекуди — і місяців. Тож таку роботу можна виконувати вдома (з дозволу й за участю дорослих) чи в закладі освіти після уроків (з дозволу й за участю вчителя), але з обов’язковим проміжним контролем досягнутих результатів і презентуванням кінцевих результатів у спеціально створених для цього умовах:

• протягом певного проміжку часу на уроці; 

• протягом усього уроку; 

• у позауроковий час — на шкільних тематичних заходах тощо.

Проблему забезпеченості практичної частини програми засобами дослідження (хімічним посудом, приладдям, реактивами тощо) можна частково розв’язати, залучивши учнів до STEM-проєктування, моделювання, конструювання тощо, наприклад, до виготовлення саморобного приладдя з підручних матеріалів, непотребу (апсайклінг). Також МОН радить скористатися в роботі, строго дотримуючись правил безпеки, деякими харчовими продуктами, побутовими матеріалами й хімікатами як об’єктами і засобами дослідження.

Корисність і функціональність наукових знань учні зможуть осягнути через проблемне навчання, під час якого навчальна проблема стає джерелом динамічного розвитку знань. Це передбачає систематичне включення у навчальний процес розв’язування проблем і проблемних завдань, побудованих на змісті програмового матеріалу й пов’язаних з актуальними аспектами повсякденного життя, екологічними зокрема. 

Навчально-пізнавальну діяльність учнів потрібно підпорядкувати досягненню ними очікуваних результатів навчання та дати їм змогу застосовувати й демонструвати вміння, зокрема:

• пізнавати світ природи засобами наукового дослідження; 

• опрацьовувати, систематизувати й презентувати інформацію природничого змісту; 

• усвідомлювати закономірності природи, роль природничих наук і техніки в житті людини;

• поводитися відповідально для забезпечення сталого розвитку суспільства; 

• розвивати власне наукове мислення;

• набувати індивідуально та у співпраці досвіду розв’язання проблем природничого змісту.

Семестрове оцінювання з хімії передбачає оцінювання груп загальних результатів і загальну оцінку результатів навчання:  

• уміння досліджувати природу. Враховуються оцінки за вміння виявити і сформулювати дослідницьку проблему, спланувати безпечне дослідження речовин, виокремити, проаналізувати, кроки дослідження, зафіксувати спостереження, виконати навчальні проєкти, змоделювати будову речовини, перетворення речовин, сконструювати приладдя тощо;

• вміння відшукувати й опрацьовувати інформацію. Для оцінювання цієї групи результатів найвагомішими є оцінки за пошук, опрацювання, створення навчальних, інших текстів та інфографіки, участь у дискусіях, виконання творчих завдань тощо;

• усвідомлення закономірностей природи. Оцінювання цієї групи результатів переважно ґрунтується на прогнозуванні, аналізі та поясненні з погляду хімії явищ, спостережень, результатів експериментів.

 



Природнича освітня галузь: окремі аспекти викладання у 5-7 класах

 працьовуємо інструктивно-методичні рекомендації МОН

Аби підтримати вчителів природничої освітньої галузі у впровадженні нових підходів до навчання, наша команда підготувала вибірковий огляд Інструктивно-методичних рекомендацій щодо викладання української мови та літератур у 5-7 класах НУШ (лист МОН від 30.08.2024 №1.1/15776-24).

Загальні підходи до викладання усіх освітніх галузей ми розглянули у статті «2024/2025 навчальний рік: рекомендації щодо викладання навчальних предметів».

Навчальний план

У 2024/2025 навчальному році реалізація природничої освітньої галузі в 5–7 класах НУШ буде здійснюватися відповідно до нової редакції Типової освітньої програми для 5-9 класів. У документі визначено такий діапазон навчального навантаження:

• 5 класи: мінімальна - 1,5 годин, максимальна - 3 години;

• 6 класи: мінімальна - 2 години, максимальна - 5 годин;

• 7 класи: мінімальна - 7 годин, максимальна - 9 годин.

В освітній програмі заклад освіти визначає кількість навчальних годин на реалізацію галузі у межах заданого діапазону. З метою побудови різних освітніх траєкторій для різних класів однієї паралелі школа може збільшувати кількість навчальних годин на тиждень за рахунок години для перерозподілу між освітніми компонентами. 

Модельні навчальні програми

Модельні навчальні програми з предметів та інтегрованих курсів природничої освітньої галузі розміщені на офіційному вебсайті МОН.

МОН звертає увагу, що педагогічні працівники закладу освіти обирають модельні навчальні програми на певний цикл повної загальної середньої освіти і не можуть змінювати їх в середині циклу, зокрема при переході від 7-го до 8-го або від 8-го до 9-го класу, оскільки кожна з програм має особливості щодо реалізації вимог Держстандарту.

У модельній навчальній програмі пропонуються орієнтовні послідовність вивчення тем, зміст і види навчальної діяльності. Тому вчитель до кожної теми навчальної програми добирає з-поміж запропонованих або ж додає ті елементи змісту й способи діяльності, що в умовах певного класу є найоптимальнішими для кожного учня (тобто для паралельних класів за тією самою модельною можна скласти декілька навчальних програм). 

Навчальні програми, розроблені на основі модельних навчальних програм затверджує педагогічна рада закладу освіти.

Оцінювання навчальних досягнень

Наказом МОН від 02.08.2024 № 1093 затверджено Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти.

Основними видами оцінювання є формувальне, підсумкове та державна підсумкова атестація.

Формувальне оцінювання

Формувальне оцінювання дає змогу вчителю дійти висновку щодо особистісного розвитку учня, відстежити його навчальний поступ, процес здобуття навчального досвіду як основи компетентності. Його результати можуть бути зафіксовані за допомогою:

• спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю;

• прикладів учнівських робіт;

• портфоліо навчальних досягнень.

Під час формувального оцінювання можна застосовувати різноманітні різнорівневі шкали — словесні та бальні.

Підсумкове оцінювання результатів навчання передбачає зіставлення досягнутого з обов’язковими результатами, визначеними для певного циклу навчання згідно з Держстандарту. 

Семестрове оцінювання передбачає оцінювання окремих груп загальних результатів і загальну оцінку результатів навчання. У шкільній документації (журналі, свідоцтві) фіксуються оцінки з усіх предметів природничої освітньої галузі за однаковими групами результатів:

• ГР1. Проводить дослідження природи /Досліджує природу. Оцінка цієї групи результатів складається із оцінок, отриманих за вміння виявити і сформулювати дослідницьку проблему, спланувати дослідження, виокремити та проаналізувати кроки дослідження, зафіксувати спостереження, виконати навчальні проєкти, змоделювати природне явище або об’єкт, сконструювати приладдя тощо. Виявити ці уміння учні можна під час виконання лабораторних і практичних робіт, практикумів з розв’язування експериментальних (дослідницьких) завдань, вимірювань, дослідів і спостережень, польових робіт, навчальних проєктів, моделювань і конструювань та інших видів робіт.

• ГР2. Здійснює пошук та опрацьовує інформацію. Для цієї групи результатів слугують оцінки за пошук, порівняння, зіставлення, узагальнення, оцінювання інформації, представлення її в різних формах, перетворення одного виду в інший.

• ГР3. Усвідомлює закономірності природи. Оцінювання цієї групи результатів переважно ґрунтується на умінні учнів застосовувати науковий апарат природничих наук для пояснення природних і технічних явищ і об’єктів. Виявити ці уміння учні можуть під час розв’язування задач, відповідей на запитання за змістом вивченого тощо.

У Держстандарті для природничої освітньої галузі визначено 4 групи результатів, а у свідоцтві досягнень рекомендовано виставляти оцінки за трьома групами результатів, оскільки конкретні результати групи результатів «Розвиток наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблем природничого змісту» враховують при оцінюванні інших груп результатів.

Дієвим засобом оцінювання усіх груп результатів є контекстні завдання, розв’язання яких передбачає здобуття і застосування учнями предметних знань у різноманітних життєвих ситуаціях. За виконання їх може бути виставлена як одна комплексна, так і декілька оцінок.

Тематичне оцінювання здійснюють, у разі потреби, із метою проміжного контролю за всіма видами робіт, виконаних упродовж вивчення теми / розділу або їхніх частин.

МОН рекомендує такий алгоритм діяльності під час організації навчання:

• чітко формулювати зрозумілі для учнів очікувані результати навчання (за групами результатів і за критеріями їх оцінювання);

• наводити приклади завдань і видів діяльності з аналізом за критеріями оцінювання результатів виконання;

• оперативно та доступно надавати учням зворотний зв’язок щодо досягнення ними очікуваних результатів навчання;

• вчасно коригувати процес навчання для досягнення його очікуваних результатів.

PISA-2025

У 2025 році Україна братиме участь дослідженні PISA. Оскільки провідною галуззю дослідження у 2025 році буде саме природничо-наукова грамотність, МОН пропонує ознайомитись з Рамковим документом із природничо-наукової освіти PISA-2025. У цьому документі окреслено необхідність зміни підходів до навчання природничим наукам з урахуванням актуальних викликів, що постали перед світом. Також зазначено, що природничо-наукові компетентності окреслюють важливі для молоді знання, уміння, навички, способи мислення і цінності, необхідні, щоб ефективно розв’язувати навчальні й життєві проблеми та діяти в регламентованих і нерегламентованих ситуаціях. Багато з цих вимог і орієнтирів покладено в основу Держстандарту.

Рекомендації щодо окремих аспектів, пов’язаних із вивченням навчальних предметів

Інтегровані курси природничої освітньої галузі

Інтегрований курс природничої освітньої галузі у 5–6 класах вивчають за однією з модельних навчальних програм, які мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»: 

• «Пізнаємо природу»;

• «Довкілля»;

• «Природничі науки».

Крім того, у 6 класі типовим навчальним планом також передбачено вивчення навчального предмета «Географія». Цей предмет включається в навчальний план закладу освіти у разі вивчення інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» або «Довкілля». МОН звертає увагу на важливість уникнення дубляжу вивчення змістових питань географічного складника і рекомендує при розробленні навчальної програми інтегрованого курсу не включати в неї ті питання, які вивчатимуться в предметі «Географія». 

У разі організації освітнього процесу у 5–6 класах за модельною навчальною програмою «Природничі науки» навчальний предмет «Географія» не включається в навчальний план освітньої програми закладу освіти.

Заклад освіти може на свій розсуд реалізовувати декілька варіантів організації освітнього процесу в межах однієї паралелі класів: 

• працювати за модельною навчальною програмою «Пізнаємо природу» одного з авторських колективів;

• працювати за програмою з такою ж назвою, але за іншим авторством;

• вивчати інтегрований курс «Довкілля»;

• вивчати інтегрований курс «Природничі науки». 

Головне — не змінювати вибір варіанту організації освітнього процесу й модельної навчальної програми під час переходу від 5 до 6 класу.

Вивчення окремих навчальних предметів у 7 класі може бути доповнене інтегрованим курсом «Природничі науки» як вибірковим освітнім компонентом (2 години на тиждень). Впровадження цього курсу здійснюється за рахунок годин навчального навантаження для перерозподілу, які не зараховується до максимальної кількості годин, визначеної на природничу освітню галузь.

Біологія

Згідно з Типовою освітньою програмою з 7 класу розпочинається системне вивчення біології як окремої науки.

Під час викладання біології МОН рекомендує приділити особливу увагу:

• дослідницькій діяльності учнів, яка має бути підпорядкована структурі наукового дослідження. Під час роботи учні індивідуально або в групах, самостійно або з частковою допомогою вчителя визначають мету і завдання дослідження, формулюють гіпотезу, що перевірятиметься, планують і виконують експериментальне дослідження, аналізують та представляють його результати, формулюють висновки, здійснюють самоаналіз дослідницької діяльності. Формування дослідницьких навичок забезпечує вміння користуватися лабораторним обладнанням, зокрема мікроскопами та іншими приладами для проведення дослідження;

• моделюванню (образному, об’ємному, графічному, математичному тощо). Воно може виконуватись учнями як індивідуально, так і в групах, його результати мають бути обов’язково презентовані та проаналізовані вчителем.

Учнів 7-го класу обов’язково залучають до проєктної діяльності, яка реалізується у таких видах  проєктів: 

• інформаційно-пошукові;

• науково-дослідницькі;

• ігрові (рольові);

• практико-орієнтовані; 

• творчі. 

Протягом семестру семикласників необхідно залучити до виконання мінімум одного науково-дослідницького та інших видів проєктів (індивідуально чи в групі).

Під час дистанційного навчання та за відсутності необхідного обладнання для проведення досліджень, МОН рекомендує використовувати різноманітні електронні додатки, віртуальні лабораторії, симулятори тощо. 

Географія

Головною метою вивчення географії в 7 класі є формування географічних знань про природу материків та океанів, їхню цілісність і диференціацію природних умов. Водночас розширюються знання про географічну оболонку та її компоненти, формуються уміння проводити дослідження, працювати з інформацією. 

На початку кожного уроку МОН рекомендує актуалізувати увагу на термінах і поняттях, які будуть розглядатися на ньому і вже знайомі учням. При цьому варто оголосити проблемне питання або ж навіть запропонувати учням висунути власну наукову гіпотезу аби пояснити природничі процеси і явища в Африці, Тихому океані чи деінде на інших материках і океанах. Таким чином забезпечується реалізація діяльного підходу на уроках.

Для наочного відображення об’єктів, перебігу географічних процесів і явищ доцільно використовувати відеофрагменти, відео-візуалізації, інформаційні плакати, мультимедійні презентації тощо.

Практичні роботи мають бути спрямовані на формування певних умінь:

• роботи з картографічним матеріалом (нанесення географічних об’єктів на контурну карту, робота з різноманітними географічними джерелами інформації, розв’язання географічних питань і задач тощо);

• роботи дослідницького і творчого характеру (складання картограм, маршрутів, комп’ютерних презентацій, схем, характеристик географічних об’єктів, виявлення закономірностей, оцінювання статистичних даних, складання прогнозів, проведення міні-досліджень, проведення спостережень за об’єктами, процесами та явищами навколишнього середовища;

• роботи з різними джерелами географічної інформації;

• складання описів та характеристик географічних об’єктів та явищ;

• виявлення причинно-наслідкових зв’язків;

• пояснення суттєвих ознак, властивостей географічних об’єктів і явищ;

• застосування приладів та інструментів для визначення кількісних та якісних характеристик компонентів природи;

• визначення видів діяльності з охорони та раціонального використання природних багатств;

• дотримання заходів безпеки у разі стихійних природних і техногенних катастроф;

• застосування географічних знань у практичній  діяльності та     в повсякденному житті.

Також на уроках необхідно наголошувати на результативних досягненнях сучасних географічних досліджень. Наприклад, під час вивчення поверхневих вод Антарктиди, доцільно наголосити про наявність численних підлідних озер під льодовиковою товщею, які були виявлені завдяки впровадженню новітніх геофізичних методів досліджень у ХХІ столітті.

Для оцінки рівня результатів навчання учнівства після теми /розділу проводять діагностувальні роботи, які можуть відрізнятися за змістом та цілями. Вони допомагають визначити рівень сформованості різних груп очікуваних результатів навчання: 

• володіння навичками пізнавальної, дослідницької та проєктної діяльності; 

• готовність до самостійної діяльності, володіння навичками отримання необхідної інформації з карт, уміння орієнтуватися в різних джерелах інформації, критично оцінювати та інтерпретувати інформацію, одержану з різних джерел та представляти її в інших видах; 

• встановлення взаємозв’язків і закономірностей природи; 

• розв’язання проблем природничого змісту. 

Також МОН звертає увагу на необхідність інтеграції онлайн-сервісів на уроках географії:

• Картографічні сервіси (Google Maps або Google Earth). За їх допомогою можна також вивчати топографію, прокладати й відслідковувати маршрути, досліджувати різні країни і регіони світу.

• Онлайн-джерела (вебсайти наукових журналів, географічні блоги, електронні карти, атласи та репозитарії географічних даних). За допомогою цих ресурсів учні можуть проводити дослідження та представляти їх результати.

• Віртуальні екскурсії географічного спрямування. Учні можуть досліджувати національні парки, географічні пам'ятки або культурні центри через вебкамери, відео або 360- градусні зображення. 

• Географічні ігри та інтерактивні онлайн-застосунки (географічні вікторини, ребуси, хмари слів, ігри на відповідність, головоломки або ігри, у яких учні мають знайти місцезнаходження географічних об'єктів на карті).

• Онлайн-сервіси для командної роботи (Google Документи, Google Диск, Google Keep, інтерактивні дошки Miro та Padlet). Вони допоможуть учням працювати над географічними проєктами, збирати інформацію та обмінюватися даними, створювати презентації та звіти. 

Оцінювання результатів навчання та оформлення Свідоцтва досягнень учнів 5-9 класів НУШ:

нові вимоги та підходи

Опрацьовуємо нові рекомендації МОН

Наказом МОН від 02.08.2024 №1093 скасовано наказ МОН від 01.04.2022 №289 та затверджено рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів НУШ (далі – Рекомендації). І цей документ містить чимало нововведень! Аби допомогти освітянам опрацювати нові вимоги та підготуватись до їх реалізації, ми підготували вибірковий огляд цього документа.

Як організувати успішний старт 2024/2025 навчального року? Як адаптувати освітній процес до нових реалій? Саме про це ми поговоримо під час наших серпневих Всеукраїнських інтернет-конференцій:

7 клас НУШ: організація навчального процесу (15.08.2024);

Навчальний рік 2024/205: підготовка до освітнього процесу (21.08.–22.08.2024).

Під час етерів ми обговоримо актуальні проблеми та окреслимо перспективи розвитку освіти, поділимося з вами перевіреними практиками та інноваційними методиками, що допоможуть урізноманітнити навчання. 

Критерії оцінювання

Результати навчання – це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які учень здатний продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти та які можна:

·      ідентифікувати;

·      спланувати;

·      виміряти;

·      оцінити.

Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оціночних судженнях. Також, за вибором закладу освіти, оцінювання може здійснюватись за власного шкалою за умови визначення та опису правил її переведення до 12-бальної шкали в освітній програмі закладу освіти. 

Загальні критерії оцінювання

Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Держстандартом, і фактичними результатами навчання учнів. У додатку 1 до Рекомендацій наведено загальні критерії оцінювання, які визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і реалізуються за чотирма рівнями, що дає змогу здійснювати оцінювання за 12-бальною шкалою:

·      початковий (1-3 бали);

·      середній (4-6 балів);

·      достатній (7-9 балів);

·      високий (10-12 балів).

Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові. 

Галузеві критерії оцінювання 

Загальні критерії оцінювання слугують основою критеріїв оцінювання за освітніми галузями (додаток 2 до Рекомендацій). У додатку визначені галузеві критерії із чітким описом кожного балу відповідно до груп результатів освітніх галузей:

Мовно-літературна (українська мова, література, зарубіжна література, мови та літератури нацменшин):

·       Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях.

·       Сприйняття, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів і використання її для збагачення власного досвіду.

·       Висловлювання думок, почуттів і ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема інтерпретація літературних творів українських і зарубіжних письменників; взаємодія з іншими особами у цифровому середовищі, дотримання норм літературної мови.

·       Дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за мовними та літературними явищами, проведення їх аналізу.

Мовно-літературна (іноземні мови):

·       Сприйняття усної інформації та письмових текстів іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування.

·       Взаємодія з іншими особами в усній і письмовій формі та в режимі реального часу через засоби іноземної мови.

·       Надання інформації, висловлювання думок, почуттів та ставлень іноземною мовою.

Математична:

·       Дослідження ситуацій та створення математичних моделей.

·       Розв'язання математичних задач.

·       Інтерпретація та критичний аналіз результатів.

Громадянська та історична:

·       Орієнтація в історичному часі та просторі, виявлення взаємозв'язків та явищ.

·       Робота з інформацією історичного та суспільствознавчого змісту.

·       Виявлення здатності до співпраці, толерантності, громадянської позиції. 

Природнича:

·       Проведення досліджень природи.

·       Здійснення пошуку та опрацювання інформації.

·       Усвідомлення закономірностей природи.

Інформатична:

·       Робота з інформацією, даними, моделями.

·       Створення інформаційних продуктів.

·       Робота в цифровому середовищі.

·       Безпечна та відповідальна робота з інформаційними технологіями.

Соціальна та здоров'язбережувальна:

·       Безпека. Уникання загроз для життя власного та інших осіб, прийняття рішень з користю для власної та громадської безпеки.

·       Здоров'я. Турбота про особисте здоров'я. Аргументований вибір здорового способу життя.

·       Добробут. Підприємливість та етична поведінка для поліпшення добробуту.

Технологічна:

·       Втілення задуму в готовий продукт за алгоритмом проєктно-технологічної діяльності.

·       Творче застосування традиційних і сучасних технологій декоративно-ужиткового мистецтва.

·       Ефективне використання техніки і матеріалів без заподіяння шкоди навколишньому середовищі.

·       Турбота про власний побут, задоволення власних потреб і потреб інших осіб.

Мистецька:

·       Пізнання мистецтва, художнє мислення.

·       Художньо-творча діяльність, мистецька комунікація.

·       Емоційний досвід, художньо-естетичне мислення.

«Фізична культура»:

·       Формування психічної та соціально-психологічної сфер засобами фізичного виховання.

·       Систематичні заняття фізичними вправами, володіння технікою фізичних вправ. 

·       Усвідомлення значення фізичної/рухової активності для підтримування стану здоров'я та задоволення у процесі фізичного виховання.

Основні функції оцінювання 

Оцінювання має надавати інформацію про досягнення результатів навчання учнів на певному етапі освітнього процесу та виконувати такі функції:

·       формувальна (відстеження динаміки навчального поступу); 

·       констатувальна (встановлення рівня досягнення результатів навчання); 

·       діагностувальна (надання інформації про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причин виникнення утруднень);

·       коригувальна (адаптація освітнього процесу відповідним чином); 

·       орієнтувальна (відстеження динаміки формування результатів навчання та прогнозування його розвитку); 

·       мотиваційно-стимулювальна (активізація внутрішніх і зовнішніх мотивів до навчання); 

·       розвивальна (мотивація до рефлексії та самовдосконалення); 

·       прогностична (планування майбутніх цілей навчання); 

·       виховна (виховання в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов'язку). 

Основні види оцінювання

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:

Формувальне оцінювання

Формувальне оцінювання – інтерактивне оцінювання учнівського прогресу протягом навчального року, яке дозволяє визначати потреби учнів і  адаптувати до них процес навчання. Воно передбачає використання різноманітних методів збору інформації і має відповідати цілям і завданням, які встановлені для конкретного навчального предмета. Його здійснюють у таких формах:

·      самооцінювання;

·      взаємооцінювання;

·      оцінювання із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостережень учителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).

Завдання для оцінювання мають бути спрямовані на отримання об’єктивної інформації про рівень досягнення учнями обов’язкових результатів навчання певної групи, яка охоплює споріднені загальні результати відповідної освітньої галузі. Окремі завдання можуть бути диференційовані з урахуванням таксономії освітніх цілей за когнітивними рівнями діяльності, які передбачають:

·      завдання початкового рівня – розпізнавання, пригадування, відтворення окремих елементів змісту навчання; 

·      завдання середнього рівня – розуміння та застосування елементів змісту навчання; 

·      достатнього – аналіз навчальної інформації (класифікація, порівняння, узагальнення, інтеграція, уточнення, упорядкування); 

·      високого – оцінювання навчальної інформації та власної навчальної діяльності, рефлексія, перекодування інформації з текстової у схематичну, графічну та навпаки, створення, продукування. 

Кожний наступний рівень (від початкового до високого) охоплює показники результатів навчання попереднього рівня та містить нові показники результатів навчання. 

Для оцінювання рівня досягнення очікуваних результатів навчання учнями за окремим елементом навчальної програми (тема, розділ тощо) здійснюється тематичне оцінювання. Його результати можуть бути використані для коригування освітнього процесу. 

Підсумкове оцінювання

Метою підсумкового оцінювання є об'єктивне співвіднесення фактичних результатів навчання учнів з обов'язковими (очікуваними) результатами навчання, визначеними Держстандартом / модельною навчальною програмою за певний період навчання. 

Підсумкове оцінювання здійснюється періодично і може охоплювати один, декілька або всі групи результатів, визначених у Держстандарті. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель  може встановлювати самостійно. 

Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями, з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності. Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр учитель може запропонувати учням: 

·      виконати комплексну підсумкову роботу за всіма групами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями; 

·      виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями. 

Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання застосовують для вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів учнів у навчанні та коригування освітнього процесу. 

У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів і на їх підставі виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета. 

Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри, але вона не обов’язково є їхнім середнім арифметичним і має враховувати динаміку особистих досягнень учня протягом року. 

Оцінки за семестри і за рік можуть бути скоригованими. Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному журналі та Свідоцтві досягнень. 

Державна підсумкова атестація

Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту. 

Результати ДПА фіксують у класному журналі та додатку до Свідоцтва про здобуття базової середньої освіти. 

Правила і процедури проведення оцінювання

Оцінювання може здійснюватися як у процесі навчання (поточне), так і на різних його етапах (підсумкове). Під час організації оцінювання результатів навчання учнів МОН рекомендує: 

·       під час планування освітнього процесу на семестр визначати форми поточного і підсумкового оцінювання; 

·       формулювати об’єктивні та зрозумілі для учнів навчальні цілі, які відповідають обов’язковим і очікуваним результатам навчання, визначених Держстандартом та модельним навчальним програмам;

·       ознайомлювати учнів із критеріями та засобами оцінювання, за якими буде встановлюватись рівень досягнення ними результатів навчання на кінець навчального семестру та року; 

·       надавати учням зрозумілий, чіткий, доброзичливий і своєчасний зворотний зв’язок щодо їхніх результатів навчання за певний період. Залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності його можна надавати в письмовій, усній або електронній формі;

·       не протиставляти учнів один одному; 

·       акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень; 

·       індивідуально обговорювати з учнями труднощі в навчанні; 

·       створювати умови для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);

·       спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям  під час навчальної діяльності; 

·       створювати умови для активної участі учнів у процесі оцінювання, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільно визначати подальші кроки для покращення результатів навчання; 

·       коригувати освітній процес з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів. 

Інструменти оцінювання

Під час вибору методів оцінювання слід враховувати особливості змісту навчального предмета, його обсяг, рівень узагальнення та вікові особливості учнів. Оцінювання результатів навчання можна проводити із застосуванням таких способів і засобів: 

·       усне опитування (індивідуальне, групове тощо); 

·       спостереження; 

·       аналіз портфоліо; 

·       письмові завдання (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням ІТ, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні, підсумкові роботи); 

·       практичні завдання (завдання на лабораторному обладнанні, реальних об’єктах; 

·       розрахункові та розрахунково-графічні роботи; 

·       навчальні проєкти; 

·       робота з картами, діаграмами; 

·       заповнення таблиць, побудова схем, моделей, зокрема з використанням електронних засобів навчання тощо; 

·       завдання з використанням ІТ (онлайн-тести, презентації результатів виконаних завдань та досліджень, комп’ютерні продукти тощо); самооцінювання, взаємооцінювання; 

·       комплексне оцінювання. 

За умови навчання в дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно з використанням можливостей цифрових технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку. 

Під час оцінювання слід застосовувати завдання різних когнітивних рівнів: 

·      на відтворення знань;

·      на розуміння;

·      на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях;

·      уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо. 

Частотність, процедури проведення та види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, визначають педагогічні працівники з урахуванням:

·      дидактичної мети;

·      особливостей змісту навчального предмета (інтегрованого курсу);

·      етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання. 

Дотримання академічної доброчесності

Під час оцінювання результатів навчання слід враховувати дотримання учнями принципів академічної доброчесності, зокрема:

·      самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; 

·      посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей.

У разі їх порушення, зокрема списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання), учитель може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню повторне проходження оцінювання. 

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня та його законних представників. Інформування батьків про результати навчання може відбуватися:

·      під час індивідуальних зустрічей;

·      шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових / електронних щоденниках учнів тощо);

·      фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень. 

До оцінювання наскрізних умінь може долучатися шкільний психолог. 

Свідоцтво досягнень

Свідоцтво досягнень складається з двох частин:

1. «Характеристика навчальної діяльності»

Ця частина сформована відповідно до конкретизованого переліку наскрізних умінь, визначених Держстандартом. Результатом спостереження за їх розвитком є виставлення відповідної позначки в стовпцях:

·      Має значні успіхи.

·      Демонструє помітний прогрес.

·      Потребує уваги і допомоги. 

Ця частина заповнюється після завершення кожного навчального року або в разі зміни учнями закладу освіти. 

2. «Характеристика результатів навчання»

Заповнення цієї частини Свідоцтва здійснюють після завершення навчальних періодів (І семестр, ІІ семестр, Рік) відповідно до переліку навчальних предметів / інтегрованих курсів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу освіти. Тут фіксують результатів навчання за групами результатів, визначеними Держстандартом для певних освітніх галузей, а способи фіксації педагогічні колективи визначають самостійно.

У Свідоцтві зазначається рішення педагогічної ради про переведення на наступний рік навчання (№ протоколу та дата), рекомендації вчителя. Слід звернути увагу на те, що Свідоцтво підписує вчитель.

 



08.02.2025 р.

Географія. Критерії оцінювання навчальних досягнень

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ГЕОГРАФІЇ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Оцінюючи навчальні досягнення учнів з географії, необхідно враховувати:

- правильність і науковість викладення матеріалу, повноту розкриття понять і закономірностей, точність уживання географічної та картографічної термінології;

- ступінь самостійності відповіді;

- логічність, доказовість у викладенні матеріалу;

- ступінь сформованості інтелектуальних, загальноосвітніх, специфічних умінь (робота з картографічними, статистичними та іншими додатковими матеріалами).

 

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

 

I. Початковий

1

Учень (учениця) розрізняє окремі географічні явища чи об'єкти (гори і рівнини, суша і океан, село і місто, галузь і т. д.) та з допомогою вчителя знаходить їх на карті

2

Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює окремі факти на елементарному рівні, розрізняє один або кілька запропонованих географічних об'єктів і з допомогою вчителя намагається знайти їх на карті

3

Учень (учениця) дає нечіткі характеристики географічних об'єктів; за допомогою вчителя знаходить їх на карті, може самостійно розрізнити окремі географічні поняття

 

II. Середній

4

Учень (учениця) частково відтворює текст підручника, дає нечітке визначення основних понять і термінів за допомогою вчителя. Називає відповідно до теми конкретного уроку компоненти географічної оболонки та складові господарства; повторює за зразком практичну роботу; під час відповіді намагається користуватись географічною картою

5

Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу без розкриття причинно-наслідкових зв'язків, описує географічні об'єкти чи явища за типовим планом. Намагається робити висновки без підтвердження їх прикладами; частково володіє обов'язковою географічною номенклатурою

6

Учень (учениця) самостійно дає більшість визначень, передбачених темою уроку, відтворює значну частину вивченого матеріалу у відповідності з його викладом у підручнику. На середньому рівні володіє географічною номенклатурою та картою

 

III. Достатній

7

Учень (учениця) має достатні географічні знання й застосовує їх для вирішення стандартних ситуацій. Має цілісне уявлення про природні та суспільні явища, уміє вести спостереження за навколишнім середовищем; достатньо володіє картографічним матеріалом

8

Учень (учениця) засвоїв основні уявлення, поняття й категорії географічної науки про Землю та господарську діяльність людини. Застосовує здобуті знання на практиці, використовуючи прийоми аналізу статистичних даних про господарство і населення, показує їх зміну в часі. Уміє наводити приклади взаємодії людини і природи; знає обов'язкову географічну номенклатуру

9

Учень (учениця) на достатньому рівні володіє навчальним матеріалом, може застосовувати його для виконання практичних робіт; має чіткі уявлення про компоненти природи та просторову організацію господарства; пояснює причинно-наслідкові зв'язки у природі й господарстві; майже безпомилково працює з картографічним матеріалом

 

IV. Високий

10

Учень (учениця) усвідомлює сучасну географічну картину світу, здійснює оцінку певних процесів та явищ, передбачених навчальною програмою; пояснює прикладне значення географічних знань, дає розгорнуту відповідь, відбирає необхідні знання; вільно застосовує більшість географічних понять і може їх класифікувати; добре володіє картографічним матеріалом

11

Учень (учениця) має глибокі знання про об'єкт вивчення, застосовує наукову термінологію, аргументує свої твердження й висновки, уміє працювати з рекомендованими вчителем джерелами географічної інформації; на високому рівні аналізує та використовує картографічну інформацію

12

Учень (учениця) володіє ґрунтовними географічними знаннями в межах вимог навчальної програми, висловлює та аргументує власне ставлення до різних поглядів на об'єкт вивчення; самостійно аналізує природні та суспільні явища, робить відповідні висновки й узагальнення; здатний розв'язувати проблемні завдання; вільно володіє картографічною інформацією та творчо її використовує

 

 



03.02.2016 р.
Екологічна агітбригада на тему «Збережемо грунти»
Мета: висвітлення проблеми зберігання та  національного використання земельних ресурсів

Вихід агітбригади з сірим полотном – танок «Голос Землі»
Дівчина     Походивши по Інтернету,
 – знайшла я екогрупу «Ефект».
                   Сильно строго не засуджуйте.
Час є – тоді дивіться.
Разом: Екологічна бригада «Ефект»
Е – Екологія, Евкаліпт, Енергетика, Еволюція;
Ф – Факти, Фізичні, Феноминальні, може це фатум Фінальний;
Е – Ерозія, Ельбрус розтане, Енергія Сонця Економною стане;
К – Катаклізми, Кінець, Катастрофи, Краю Красивий Куточок, Кожен землянин хоче;
Т – Тиші, Тепла, Толерантності Трішки, Тигри, Тюльпани, Тварини чи Пташки, тільки тоді є дорога вперед, та людина створила «Ефект».
Пісня
Будь щасливою людина -
Світ цінуй цей щохвилини,
Зберегти не запізнись -
Не повториться на біс.
В наших силах все зробити
Вірити, плекать, творити.
Разом стережем життя
Наше з вами майбуття. 
І розділ  (голубий колір)

1. Моря і ріки, гори і долини
Це дім життя розумної людини.

2. Людина Вміла все робити вміла
Плоди збирала, звіра добувала
Але була частиною природи
І не псувала її вряди-годи.

3. Пройшли мільйони, клімат змінився.
І чи на радість, а чи на біду,
Тут Homo Sapіens з’явився.
А з ним з’явилися проблеми
Це власне наші зараз теми.

4. Найперше лихо – це війна
Хай буде проклята вона.
Озброєння не хочемо ми
Хай вічно в світі буде мир.

5. Проблему другу знаєш ти.
Потрібно Землю зберегти
ЇЇ прозорі, чисті води
Ліси й усю, усю природу.

(чорний колір)
1. Не чванься тим, що цар природи ти – тому що…
Всі (разом). Ти – його частинка.
2. Природа землі української…
3. Мрійні діброви, які чарують душу, безмежні простори тінистих лісів.
4. Чисті джерела, які ваблять прозорою гладдю…
5. Щедрі поля, в шепоті колосся і вишневі сади квітучого білого цвіту.
6. Прекрасний…(обривається музика) сон, що болем розпачу ранить серце.
А що реальність?
Голос правди. З 1992 року територія України оголошена зоною екологічного лиха (на фоні музики). Земля втратила ціну, її роздавали направо і наліво – і для заводів, і для фабрик. Земля піддається не тільки розорюванню, а й шкідливим похованням - на величезній площі лежать мільйони тонн відходів, з них 2 мільйони гектари землі за хімізовано; 40 відсотків грунтів доведено до руйнації. Страшною невигойною раною пече Чорнобильська трагедія. 190 тис. га утрачено внаслідок радіаційного забруднення; затоплено 1 млн га земель.
1. Землі Поділля, Придніпровя потребують захисту від водної ерозії. Аналіз намулу показує велику кількість важких металів. Використовувати його для удобрення земель заборонено.
2.  Пестицидне і нітратне навантаження на 1гектар землі відчутно зменшилось внаслідок економічної кризи.
3. Та агресивна агротехніка, безгосподарність …
4…. і, головне, безкарність стали вирішальним фактором згубного впливу на стан земель.
5.  А смітники? Більшість з них у країні перетворились у постійні джерела отруєння.
6. Стосовно сіл, то тільки в половині з них відведено місце для сміттєзвалищ та й ті практично не використовуються.
Звучить «Канкан». Танцюють завойовники: Амброзія, Сміття, Кульок
Амброзія (кричить). А-а-а-а! Я купила блузку спеціально для цієї вечірки. А ти просто навмисне обхляпав мене якоюсь гидотною! Ох, яка я розлючена!
Сміття. Та я ж не думав, що хтось викинув пакет з кетчупом. Почекай, десь тут завалявся «Тайд» - подвійна сила!
Кульок. Куди твоя подвійна сила на зелену Амброзію! Тут треба «Персил» - зелене світло!
Амброзія. Ах! Я знову в центрі уваги! Вечірка врятована. Та не шкреби мене. Кульку! У моїй роботі важливо, щоб шкіра була гладенька.
Сміття. А яка в тебе робота?
Амброзія. А пилок розсівати? А дихати не давати? Він не продається в магазині, замовляйте тільки у нас, на смітниках! Ну то як? Літо замовляли? Отримуйте безкоштовні подарунки!
Всі кашляють.
Кульок. А до чого тут гладенька шкіра?
Амброзія. А щоб такі, як ти, не чіплялися! Ти ж не можеш, як нормальне сміття, себе вести. Викинули тебе, той лежи! Так ні! Він скрізь літає, за все чіпляється. (Звертається до залу). Ну а ви знаєте, куди діваються ваші кульки? Нікуди! Ось вони!
Сміття. Кайф! Життя стає цікавішим!
Амброзія. Фу! Ну чого ж ти так смердиш? Ну ніяк не можу звикнути. Добре, що в мене є така штучка (дістає балончик). Два натискання – і свіжість озонової дірки вам забезпечена.
Кульок. Ти що, не почув! Відійди від дами, смердиш, як три в одному!
Мелодія із к/ф «Бригада»
Сміття. Та не лайтися ви! Ми стільки років разом! Ми – бригада. Учора ми сказали собі: «Можемо! А сьогодні кажемо всім: «Треба!». Треба завоювати Землю!

1.Родючі чорноземи пропадають
Ерозії грунтів тут місце мають
Яри та балки, крутосхили,
Поля родючі спопелили. 

2.А ще економічне виробництво
Нам помагає Землю нищить
Карбон в природі вершить суд
І просто може знищить люд.
3.Бо зміна клімату гряде:
Глобальне потепління йде.

4.Тож всіх Землян тривожить це щомиті –
Як дальше на планеті жити?
Цих явищ негативний перепліт,
Небезпечний створили «Ефект».
5. Яка біль – до краси можна доторкнутись
Тільки серцем. 
Танцювальний елемент під пісню «Балада про землю»

ІІ розділ – негативні явища (червоний колір)

1. Як тихо над краєм, а серце тривожно б’ється.
Земля промовляє, як їй нелегко живеться.
Від горя і болю сміятись давно перестала,
Бо вїлися бомби снаряди впилися, як жало.

2. Виходять в дорогу в чудовім весільнім цвітінні –
Збива босі ноги посипане ядом каміння.
Чудове повітря отруйним насиченим газом.
І дихати грудям все важче і важче щоразу.

3. Сплюндрована врода водою гнилою і сміттям,
Ледь видно природу під порваним сірим лахміттям.
В покраянім тілі пластами лежать хімікати,
Що буде – не знає, як зміни на краще не буде.
Ви, мужні і сильні, під захист візьміть її, люди!

4. Переорено землю, переорано небо,
Наче, нам на цім світі більш нічого не треба:
Ні трави, ні повітря, ні річок, ані квітів,
Наче прагнемо завтра на край світу злетіти.
5. Загубили ми душі і розвіяли думи,
Зупинися, людино, хоч на мить і подумай.
Показ фотографій діяльності людини.

Пісня
Такого руйнування о Боже, о Боже,
Не пам’ятає з тих часів наша Земля.
Степи всі розорали,
Тваринам не давали
Тваринам не давали
Спокою ані дня. 
Земля була прекрасна.
Що бачимо тепер ми:
Розорані ділянки, кругом лиш буряни
Не треба, ой,  не треба
Мене так руйнувати,
Родючий шар поверхні
Зберігайте ви! 

1.     Дощі кислотні й смог їдкий,
Розлита нафта, мертві води
І парниковий цей ефект –
Біда для нашої природи.
2.     Це негативні явища – біди.
Усі земляни вже в тривогах
Куди ідеш, людино ти куди?
Сміття лежить по всіх твоїх дорогах.
3.    Тож краще позитив–ефект створити,
Щоб без проблем усім землянам жити.
Щоб був міцний імунітет -
Давайте створимо такий «Ефект».

ІІІ розділ – ефект – позитив у природі (зелений колір)
1.     Щоб планета зеленіла,
Ти здійсни чудове діло
Щоб був кисень на землі,
Щоб великі і малі:
І тварина і людина і малесенька рослина.
2.     Мали кисню досхочу,
Ти деревце не корчуй
А що потрібно всім зробити?
Ліс великий посадити…
3.     Родючі землі друже, бережи,
Отрутохімікати – це проблеми.
Не перейди смертельної межі
І збережи вкраїнські чорноземи!

Голос правди. Верхній родючий шар ґрунту, який дає життя рослинам, сам зростає дуже і дуже повільно. Для утворення на полі шару, товщиною 18-20 см. (тобто, саме такого, на якому виростає хлібний колос) потрібно кілька тисяч років. Потрібно правильно господарювати та берегти його.
1. Щоб отримати високі урожаї, треба ґрунти добре обробляти. Рослини краще ростуть на пухкому ґрунті. У такий ґрунт добре проникають вода і повітря. Щоб ґрунт був пухкий, його переорюють, а під час росту рослин розпушують. Кірка перешкоджає потраплянню повітря у ґрунт і прискорює випаровування води.
 Чим більше в ґрунті перегною, тим він родючіший.
2. Що відбудеться з рослинами, тваринами, людьми, якщо зовсім зникне грунт? Шукаючи відповідь ми дізналися, що рослини висохнуть, не буде їжі для тварин, для людей не буде продуктів харчування. Нічим буде дихати, тому що рослини виробляють кисень. Буде екологічна катастрофа.
3. Як зберегти ґрунт? При будівництві знімати верхній шар землі і вивозити, коли будівництво буде закінчено, грунт використати для озелення, насаджувати лісосмуги.
4.  Якщо восени вкопувати опале листя в ґрунт, навесні земля від цього стає темнішою, родючішою. Висаджуючи рослини, треба вносити органічні і мінеральні добрива.
5. Наші предки здавна шанували землю. Вчасно орали, садили городину, висівали жито, пшеницю, збирали врожай. Щоб був хороший урожай, землю треба берегти, не шкодувати її, доглядати.
6. Народна мудрість говорить: «Без догляду земля – кругла сирота», а ще «щоб грунти родючими були, будь господарем людина на своїй землі».

Пісня
Життя чудове, якщо поруч квітку бачиш ти.
Без нітратів і токсинів всі наші грунти.
І повітря чисте, чисте й чисті береги.
Ну, а вода – мов кришталь, навкруги.
В дружбі з лісом, степом, гаєм ти проживи
І поранену(понівечену) землю оживи.
Бережи природу-матір і запам’ятай:
Все, що є на Землі, оберігай!!!
Грунти, грунти
І тут, і там
Нехай приносять користь нам
Дорослим і дітлахам.
Сади, ліси
І в нас, і в вас
Хай знищать із довкілля
Шкідливий вуглекислий газ. 

1.  Щоб природу зберігати
Треба правила всі знати
2.  Землю легко забруднити
Не робіть ви смітники
Не отруюйте земель
3.  Меліорацію доцільно ведіть
Не отруюйте земель.
4. Бо земля – це наша мати,
Хто ж нас буде годувати?
5. А вона у нас одна
6. І багато нам дала.

1-й.Так! Весь світ – єдиний організм, що так само, як ми всі, хворіє і бореться зі своїми хворобами. Якщо він умирає, то йому залишається лише один вихід –відторгнути людство, як злоякісну пухлину.
2-й. Темно-сірі хмари звисають над темно-сірим пустирем…. Жахливу тишу обриває шквальний вітер, що розносить купи сміття по залишках вулиць…..Скрізь пустка…. Здається, тут немає вже жодної живої істоти……
Всі. Апокаліпсис ….
3-й. Ні! Ми повинні встигнути! Ми ж хочемо жити! Ми ж можемо пригадати, що в нас є розум! Ми маємо опам’ятатися! Врятувати землю! Врятувати природу!
4-й. Заради майбутніх поколінь! Заради ненароджених ще дітей! Адже вони повинні бачити, яка вона, наша Земля!
5. Підіймаймося! Ну! Ми усе можемо! Ми навчимося жити у злагоді з природою!
Всі. Ми закликаємо!
(на екрані – малюнки дітей)
6-й. Шановні депутати! Розробіть закони, що поліпшать стан екології в країні!
1. Шановні науковці! Швидше розробляйте технології для чистих засобів  одержання енергії!
2. Шановні олігархи! Спробуйте думати ще й про інших! Заводи – без диму, фабрики – без стоку, автотранспорт – без шкідливих вихлопів, а земля – з турботливим господарем!
3. Шановні ровесники! Давайте спробуємо не смітити! Не рвати даремно квіти! Охороняти наші грунти! Дбати про наші лісосмуги!
4. І побачимо, якою гарною стане наша Земля! Адже вона – в наших руках!
Лист - звернення до людини
 Любі друзі! Спробуймо разом врятувати землю від екологічної катастрофи. Ми ж молоді, сильні й мудрі, було б тільки бажання.
Давайте усвідомимо, що ми – частина планети, що її доля в наших руках! Врятуймо землю. Якщо кожен з нас врятує свою маленьку батьківщину – свій рідний край, то через десятки, сотні років він озветься в серцях вдячним, малиновим дзвоном. 
Танок з тканиною «Барви Землі»

14.11.2013 р.
Дніпропетровщини блакить
(конкурс для учнів 8-го класу)

Мета: - систематизувати, закріпити та узагальнити знання, що були отримані учнями під час вивчення теми «Поверхневі води» курсу «Фізична географія України»;
-  формувати пізнавальний інтерес, творчу активність;
-  виховувати любов до природи, бережне ставлення до водойм рідної замлі, екологічну культуру;
- збагатити кругозір учнів;
- сприяти розвитку кмітливості, ерудиції та логіки у школярів.
Обладнання: інтерактивний комплекс, музичний центр.

Хід заходу
І. Підготовчий етап
За два тижні до конкурсу клас поділяється на 2 команда, кожна отримує домашні завдання:
- обрати назву і девіз, виготовити емблему команди;
- підготувати презентацію однієї з картин  А.І. Куїнджі («Місячна ніч на Дніпрі»,  «Дніпро вранці»);
- ознайомитись із гідрологічними об’єктами Дніпропетровщини, використовуючи картографічні матеріали, додаткову літературу, Інтернет-ресурс.
ІІ. Проведення вікторини
«Допоки місцева географія залишається точкою відліку в розвитку природного довкілля, доти вона буде поштовхом до пізнання невідомого…»
                                       Дж. Д’юї
Звучить лірична мелодія (Gustavo Santaolalla)
Ведучий: Вода – це колиска людства, його осяяна чистотою і добром першооснова. За деякими народними переказами, світ був створений царем-вогнем і царицею-водицею. Цілком ймовірно, що ця пані з ясним і свіжим обличчям - володарка морів, озер, річок – була причетна і до створення Русі-України. Як відомо, кельтське слово «рус» означало «вода».
Ведуча: Чиста і прозора, вода – радість і втіха красунь. «Глянь у воду та на свою вроду», - радять люди. Прозорість може залежати від глибини – глибока вода не каламутиться. Правда, у каламутній воді краще риба ловиться. Тиха вода береги рве та людей топить, а стрімка тільки лякає. Але і тиху, і шумну воду, і холодну, і розігріту сонцем людина вітає біля порога своєї оселі і використовує на добро і здоров’я.
Ведучий: На Україні ще й досі джерела, які живлять річки і озера, називають «живиця», «животок». До джерельної води ставляться з великою повагою: «не плюй у криницю, бо з неї ще будеш пити водицю». Парубки часто домовляються з дівчатами про побачення біля джерел і криниць, вода міцно з’єднує серця, про які люди кажуть: «нерозлийвода».
Ведуча: Вода – вічне оновлення, продовження життя. Багатий на неї наш край – Дніпропетровщина, хоча більшість його земель знаходиться у помірно- посушливій степовій зоні. Дніпропетровщини блакить різноманітна: тут є і річки, і канали, і озера, і водосховища, і ставки, і болота, і підземні води. У ході сьогоднішнього конкурсу восьмикласники підтвердять свої знання про водні багатства краю. Нехай переможуть більш обізнані!

Конкурс 1.  Представлення команди (журі оцінює відповідність назви команд, змісту девізів темі конкурсу, якість оформлення емблем. Максимальна кількість балів -3)
І - Команда «Джерельце». Девіз:          «Б’є водою джерельце,
До сонця проривається.
Від того радіють люди всі,
Кожен посміхається».
2 - Команда «Струмочок». Девіз:         «Струмок серед гаю як стрічечка,
Багато струмків -  і вже річечка».
Конкурс  2.  «Хто більше?»
(Команди по черзі зачитують прислів’я, приказки, загадки про річки, озера, болота та життя у них. Виграє команда, яка завершає даний марафон. За кожну правильну відповідь команди отримують 1 бал)
ü  Аби болото, а чорти знайдуться.
ü  Аби болото, а жаби будуть.
ü  В болото влізти легко, а назад хоч воли впрягай.
ü  У тихому болоті чорти водяться.
ü  Витягни біду з болота,  вона тобі на голову сяде.
ü  Кому болото, а кому злото.
ü  Ліпше своє болото, як чуже золото.
ü  Хто обкидає болотом інших, у того руки брудні.
ü  Не плюй у криницю, бо з неї ще будеш пити водицю.
ü  Усякий кулик до свого озера привик

  • Всі ріки до моря ведуть.
  • Глибока річка, як думка, йде спокійно.
  • Добре річці з потоками.
  • Хоч річка і невеличка, а береги ламає.

1.     Без ніг, а біжить, без рук, а рукава має (Річка)
2.     Два брати у воду дивляться, а повік не зійдуться (Річка й береги)
3.     Зимою спить, а літом шумить (Річка)
4.      Їхав не по землі, сидів не на возі, їв не м’ясо, а кістки викидав (Річка, човен, рибалка, риба)
5.      Кого горе «красить»? (Рака)
6.     Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить (Річка)
7.      Ні земля, ні вода, не можна ні ходити, ні плавати (Болото)
8.     По дорозі стрибає, а у воді плаває (Жаба)
9.     Поміж густі ліси як гадюка тягнеться (Річка)
10.       Стоїть корито, повне води налите (Став)
11.       Стоять красуні на воді, вінки в них білі й золоті (Латаття)
12.  У болоті плаче, а з болота не вилазить (Кулик)
13.       У воді водиться, з хвостом родиться, а як виростає, хвіст відпадає (Жаба)
14.       Яка голка не тоне в морі? (Риба)

Конкурс 3. «Хто швидше?»

(Команди на швидкість складають шараду з ключовим словом «Топонім», включаючи у неї назви водних об'єктів Дніпропетровщини. Команда-переможець отримує 7 балів).

Конкурс  4. «Встав пропущене слово»
 (Команди, прочитавши уривок пісні, називають пропущене слово. За правильну відповідь команда отримує 1 бал).
1. «Реве та стогне Дніпр широкий» (Т.Г.Шевченко).

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

 2. «Пісня про Дніпро» (сл. Є. Долматовського, муз. М. Фрадкіна)

Біля буйних лоз та високих круч
На своїй росли ми землі.
Ой, Дніпро, Дніпро, серед темних туч
Над тобою мчать журавлі.

Конкурс 5. «Тваринний світ річок, озер, ставків, водосховищ»
(Командам пропонуються 2 типи завдань. За правильне виконання завдань І туру команди отримують по 1 балу, ІІ туру - по 2 бали).
1.     Назви зайве у переліку представників тваринного світу водойм краю:
а) в’юн, тунець, плотва, сом, верховодка;
б) краснопірка, плітка, вугор, йорж, окунь;
в) калан, видра, бобер;
г) вихухоль, дюгонь, ондатра.
 2. Упізнай за фотографією птахів прісноводних водойм: 
                                           
 Кулик                                                        

 Чапля
  

                                          Нирок                                                          
  
 Крячок

        Музична пауза (Учениця виконує  пісню «Це мій рідний край» - сл. В.  Крищенка, муз. В. Куртяка).

Конкурс 6. «У майстерні художника»
(Команди в порядку домашнього завдання приготували презентації картин А.І. Куїнджі: 1 – «Місячна ніч на Дніпрі», 2 – «Дніпро вранці».  Максимальна оцінка -  5 балів).



Архи́п Іва́нович Куї́нджі (15 січня 1842 — 11 липня 1910) — видатний український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. «Місячна ніч на Дніпрі» — написана та вперше показана публіці 1880 року в Санкт-Петербурзі, причому вона була єдиною картиною, що склала виставку.
Не будучи повністю упевненим в успіху, Куїнджі А. І. запрошував у свою майстерню друзів та кореспондентів для того, щоб перевірити на них силу впливу полотна. Ще до закінчення роботи майстерню відвідували такі відомі люди, як Тургенєв Іван Сергійович, Полонський Яків Петрович, Крамськой Іван Миколайович, Менделєєв Дмитро Іванович.
Щоб побачити полотно, люди шикувалися в чергу. Багато відвідувачів приходили декілька разів, їх приваблювала незвичайна реалістичність світла на картині, висловлювалися припущення про незвичайні кольори, використані художником. Є свідчення, що окремі відвідувачі навіть заглядали за картину, намагаючись зясувати, чи немає там лампи. На картині зображено берег Дніпра. Лінія горизонту сильно опущена вниз, за рахунок чого більшу площу картини займає небо. Незважаючи на те, що картина згодом потемніла, усе ще можна побачити приголомшливий ефект світіння, немов художник змішував фарби з місячним світлом. При погляді на полотно виникає відчуття, начебто ти дивишся у вікно на нічний Дніпро.
Ще до публічного показу картину було продано Великому князю Костянтину Костянтиновичу.



«Дніпро вранці» — картина написана Архипом Івановичем Куїнджі (1842 — 1910) у 1881 році, картина зберігається в Третьяковській галереї. Розмір картини — 105 × 167 см. Вона була останньою картиною, виставленою Куїнджі у 1882 році для публіки разом з двома іншими відомими картинами художника — «Місячна ніч на Дніпрі» та «Березовий гай» перед тим, як він повністю відмовився від участі у виставках.
Картина «Дніпро вранці» написана скромними барвами, без яскравих світлових ефектів. Поверхня річки передана в м'яких, біло-молочних тонах. На передньому плані — зелена степова рослинність на пагорбі, з якого стирчить кущ реп'яха. Проте загалом картина створює дивовижне враження широчини та простору. У цій картині проявляються певні риси імпресіонізму — зокрема, в методі зображення повітряного середовища, що перегукується з іншою, більш ранньою картиною художника «Північ».
Письменник та художник Леонід Волинський так писав у своїй статті про творчість Куїнджі: «І не в приголомшливих ефектах була головна сила Куїнджі. В його прощальній картині «Дніпро вранці» (останій показаній на виставці за його життя) немає ні місяця, ні багряного сонця — нічого, крім порослого вигорілою травою, польовими квітами та чортополохом берега да заплавних просторів, оповитих імлистим серпанком. Куди вже простіше! Та все ж, зупинившись перед цією картиною, відчуваєш особливу радість — так буває, коли опинишся рано вранці на високому березі над річкою, над безмежними просторами, напоєними м'яким світлом, і стоїш у щасливому мовчанні».
Конкурс 7. Конкурс капітанів «Права – ліва»
(Ведучий по черзі називає капітанам команд притоки річки Дніпро. Вони повинні уявити себе річкою і показати притоки правою чи лівою рукою. За кожну правильну відповідь капітани  отримують по 1 балу)
     1. Базавлук (права)                            1. Інгулець (права)
     2. Оріль (ліва)                                             2. Самара (ліва)
     3. Домоткань(права)                                3. Мокра Сура (права)
     4. Половиця (права)                          4. Протовча (ліва)

Конкурс 8. Квадрат
(Кожній команді пропонується конверт з 12-ма невеликими квадратами, на яких міститься інформація: 1 - про 3 водосховища, 2 - про 3 канали на території області. Використовуючи алгоритм
-    назва вдсх./каналу;
-    мета будівництва вдсх./каналу;
-    місце  розташування вдсх./каналу;
-    рік введення в дію вдсх./каналу,
команди складають з 12 квадратів3 великі квадрати. Максимальна оцінка – 9 балів)
Квадрат «Водосховища»
   - використовується для потреб енергетики, водного транспорту, зрошення, водопостачання , рибного господарства і рекреації;
    - Кіровоградська, Полтавська, Дніпропетровська області;
   - 1964 р.
   - створення умов для наскрізного судноплавства по Дніпру, потреб енергетики;
   - Запорізька та Дніпропетровська області;
   - 1932 р.
    - для забору питної води для м. П’ятихатки, зрошення дач та інших сільськогосподарських угідь, рибальства;
   - П’ятихатський та Софіївський райони Дніпропетровської області;
    - 1958 р.
Квадрат «Канали»
   - перекидання води з Дніпродзержинського водосховища до Сіверського Донця для забезпечення потреб промисловості, зрошувальних систем і населення Донецької області у прісній воді;
   - північно-східна частина Дніпропетровської області;
   - 1982 р.
     - забір води з Каховського у Кресівське водосховище для потреб             м. Кривого Рогу (питних, технічних, зрошувальних);
   - південно-західна частина Дніпропетровської області;
   - 1961 р.
   - транзит води з Кременчуцького до Карачунівського водосховища для забезпечення водою сільгоспугідь Кіровоградської і Дніпропетровської областей, Криворізького гірничорудного промислового комплексу;
  - Західна частина Дніпропетровської області;
  - 1988 р.

Конкурс 9. «Гідрологічне доміно»
(Командам пропонується набрати кісточки доміно.  Гра починається з кісточки «Початок». На другій половині кісточки написана назва мінеральної води (в лапках)  або озера Дніпропетровщини. Учасники команди серед своїх фішок шукають відповідну інформацію. Після встановлення потрібної кісточки на другій її половині визначається новий хід. За правильний хід нараховується бал, за неправильний – знімається. Перемагає та команда, яка набере більше балів. Потрібно, щоб у грі були задіяні всі кісточки)

Початок
1 - «Криворізька»


2 - Новомосковський район
3 – «Дніпропетровська»

4 - Дніпропетровський район
5 - Солоний лиман

6 - Новомосковський район
7 - «Царичанська»


8 - Дніпропетровський район
9 - «Знаменівська»


10 - Криворізький
район
11 – Леніна


12 - Царичанський район
Кінець

Правильні ходи: 1-10, 11-4, 5-2, 3-8, 9-6, 7-12
Варіант короткої, але неповної гри: 1-10, 11-8, 9-6, 7-12

IIІ. Підведення підсумків
(Журі підводить підсумок конкурсів за таблицею. Конкурсанти в цей час переглядають відеофільм  «Легенда про річку Саксагань», створений учнями 10 класу - Додаток 1)

Таблиця підведення підсумків конкурсу «Дніпропетровщини блакить»

з/п

Назва команди
Конкурси
Загальний бал
1
2
3
4
5
 6     
 7
8
9
1
Струмочок










2
Джерельце











IV. Нагородження  команд                    



Література

1. Зеленська Л. І., Афанасьєв. Географія рідного краю. Дніпропетровщина: Навчальний посібник для 9 кл. загальноосвітніх шкіл. – Дніпропетровськ: ВАТ «Дніпрокнига», 2006. – 247 с.
2. Зеленська Л. І. Рідний край. Дніпропетровщина. Сонячні стежини рідного краю. Навчально-методичний комплекс. – Дніпропетровськ: вид. «Дніпрокнига», 2000. – 50 с.
3.   Прислів’я, прикмети та повір’я українського народу/ Уклад. Н. Кусайкіна. – 2-ге вид., виправл. та доп. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2007. – 128 с.
4. Топографічна карта «Дніпропетровська область» 1:200 000/ Київська військово-картографічна фабрика. – 2005
5. Фізична та економічна географія Дніпропетровської області: Посібник для вчителів. – Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1992. – 188 с.

Додаток 1

Відеофільм «Легенда про річку Саксагань» - на електронному носії.


24.10.2013р.


8-й клас
ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ
Розділ ІІ. Загальна характеристика природних умов і природних ресурсів України
Тема 6. Внутрішні води.
Урок 1. Поверхневі води. Основні річкові басейни та їх характеристика. Характер гідрографії і водного режиму річок.

Мета: - сформувати в учнів знання про загальні гідрографічні особ­ливості території, основні річкові басейни України, за­гальні риси гідрологічного режиму та роботи річок; розкрити зв`язок гідрологічного режиму річок з кліматичними умовами, підземними водами; навчити учнів називати і показувати на карті основні річкові басейни України, аналізувати природні умови басейнів річок, робити висновки про закономірності в розподілі річкового стоку; розвивати в учнів уміння працювати з картографічними джерелами гео­графічної інформації;
- виховувати екологічну культуру і грамотність, активну життєву позицію, переконаність у необхідності природоохоронної діяльності;
- сприяти розвитку навичок спілкування, критичного мислення, творчого підходу до виконання завдань з використанням  ІКТ.
Тип уроку: урок формування нових знань, вмінь, навичок.
Очікувані результати: після уроку учні повинні називати та показувати на карті основні річкові басейни України; характеризувати загальні риси гідрологічного режиму та роботи річок, каналів; пояснювати зв’язок гідрологічного режиму річок з кліматичними умовами, підземними водами.
Обладнання: фізична карта України, карта поверхневих вод України, кліматична карта, атлас, підручник,  конструктор уроку 23 «Основні річкові басейни та їх характеристика»  програмного засобу навчального призначення «Географія, 8 клас», таблиця  «Чинники, що визначають гідрографічні особливості території», табл.. «Головні річки України», слайдофільми учнів «Живлення і режим річок», «Річкова система, річковий басейн, вододіл. Елементи річкової долини».
Опорні та базові поняття: гідрологія, внутрішні води, поверхневі води, гідрологічний режим, річкова мережа, річковий басейн, повінь, паводок, межень, річний стік, падіння річки, похил річки, базис ерозії, твердий стік.
Географічна номенклатура: Чорне, Азовське, Балтійське моря; річки: Дніпро та його притоки Прип’ять,  Десна, Тетерів, Сула, Псел, Оріль, Самара, Інгулець; Дунай з притоками Прут і Тиса; Дністер та його притоки Стрий, Теребля, Збруч, Серет, Смотрич, Лімниця, Свіча;  Південний Буг з притокою Інгул; Сіверський До­нець, Салгир.

ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент  (1 хв.)
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів  (4 хв.)
Учитель:           Ти на Землі живеш, тож пізнавай її.
Та пам’ятай, що час летить невпинно,
Сплива, неначе човен без керма…
Будь кермачем і в кожну днину ти Землю пізнавай!
Ти, як Колумб, відкрий щодня свою країну,
Вершину, озеро чи річку край села.
«Гра-криголом» - коротка гра, що використовується для створення атмосфери довіри, наприклад, з допомогою прийому «Сніжний ком» (на дошці записано ключове слово –  «поверхневі води». Учні по черзі називають терміни-асоціації, що записуються поряд з ключовим словом).
«Гра-розминка» -  використовується для позбавлення напруження, і в той же час – для концентрації уваги, наприклад, з допомогою прийому «Аукціон» (у ході гри учні за рядами називають відомі їм води суходолу: річки, канали, озера, водосховища України).
IIІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності (1 хв.)
Учитель. Про мальовничість українських просторів широко відомо. Зазвичай пригадуються привабливі ландшафти Карпатських та Кримських гір, хоча родзинка неперевершеності істинно українського пейзажу, безумовно захована на неоглядний рівнинних просторах країни. Тут серед широких низовин, височин та кряжів мальовничий краєвид створюють витіювато врізані долини струмків, річечок і річок, блакитні очі озер та водосховищ - справжні ландшафтні перлини України.
IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (2 хв.)
Учитель. Сьогодні ми розпочинаємо вивчати тему «Внутрішні води» розділу «Загальна характеристика природних умов і природних ресурсів України», яку будемо роглядати протягом 5 уроків. Тема данного уроку -  «Поверхневі води. Основні річкові басейни та їх характеристика».
 Перед нами стоїть завдання розширити та конкретизувати знання про поверхневі води України, детально зупинитись на характерис­тиці основних річкових басейнів, зокрема на особливостях гідрографії і водного режиму річок.
Прийом «Вершина знань»
Учитель. На магнітній дошці розміщено схему гори, прошу кожного поставити свій магніт відповідно до самооцінки власного сходження до знань по темі уроку на даний момент:
o   підніжжя - нічого не знаю, не пам'ятаю;
o   середина схилу - частково знаю;
o   пік гори - знаю все.
V. Вивчення нового матеріалу (25 хв.)
1. Загальна характеристика водних ресурсів України.
Як ви вже знаєте, внутрішні води нашої країни - це всі води суходолу і частина прибережних морських вод, що знаходяться в межах державних кордонів України. До внутрішніх вод суходолу належать ті, що є на його поверхні (поверхневі води) і в надрах землі (підземні води). Поверхневі води в Україні зосереджені в річках, озерах, каналах і штучних водоймах (ставах, водосховищах), болотах. Найбільша кількість поверхневих вод міститься в річках.
 Прийом «Словничок»
Учні разом із вчителем, користуючись підручником та довідниками, з’ясовують зміст понять гідрологія та гідрографічна мережа.
Гідрологія – наука, що вивчає природні води в межах гідросфери Землі, явища і процеси, які в них відбуваються.
Гідрографічна мережа - сукупність рік та інших постійних і тимчасових водотоків, а також озер, водосховищ, боліт та інших водойм на якій-небудь території.
Учитель звертає увагу на те, що окрім природних водних об’єктів  до гідрографічної мережі входять об’єкти, створені в результаті діяльності людини - водосховища, канали, ставки.
Прийом «Еврика»
Спробуйте самостійно визначити природні умови, що впливають на гідрографічні особливості територій, а потім – звірити свої припущення з таблицею  «Чинники, що визначають гідрографічні особливості території»

Чинники, що визначають гідрографічні особливості території

Чинники впливу
У чому виявляються
1.     Геологічна будова, рельєф

2.  Грунти


3. Опади і випаровування.


4.     Лісова рослинність.

5. Господарська діяльність людини
1. Тверді породи, височенний або гірський рельєф прискорюють стік.
2. Можуть вбирати талі та дощові води, створюючи запаси вологи для підземного живлення річки.
3. Якщо k зв. > 1 – річний стік збільшується, якщо k зв. < 1 – зменшується.
4. Уповільнює танення снігу і річковий стік.
5. Створення водосховищ пере-розподіляє річний стік відповідно до потреб.

2. Закономірності розподілу річкової мережі на території України.
Учитель. Таким чином, розподіл річок по території країни залежить насамперед від рельєфу та клімату. Найбільша густота річкової мережі в Українських Карпатах і Кримських горах, найменша - на Причорноморській низовині. У найбільш посушливій її частині - між Дніпром і затокою Сиваш - постійних водотоків взагалі немає, а тимчасові утворюються лише під час танення снігу або зливових дощів.
Прийом «Шпаргалка» (робота учнів з п. 2 § 21 підручника - ст. 107-108, фіксація у робочих зошитах статистичного матеріалу щодо розподілу річкової мережі України. За пропозицією вчителя у зошити заносяться також дані:
ü загальна протяжність річок України - 206,4 тис. км;
ü кількість річок з довжиною понад 100 км - 120;
ü кількість річок з довжиною понад 500 км - 8.
Робота з картою (учнів  з атласами, вчителя біля настінної фізичної карти України): визначення основних річкових басейнів Дніпра, Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Західного Бугу, Сіверського Дінця.
Робота з роздатковим матеріалом  (учні здійснюють самоперевірку у визначенні басейнів річок з допомогою роздрукованого матеріалу – Додаток 1).
3. Показники характеристики річок.
Вчитель. Пригадаймо з попередніх курсів географії план характеристики річок (заслуховує і корегує відповіді учнів)
План характеристики річки:
1)  де бере початок, довжина;
2) у якому напрямку тече;
3) якою місцевістю протікає;
4) характер течії;
5) як змінюється режим за сезонами року;
6) які притоки приймає;
7) куди впадає;
8) як використовується у господарстві.
Прийом «Географічна лабораторія»: працюючи у групах, учні за різними джерелами інформації протягом 5 хвилин складають за типовим планом характеристику запропонованої річки України (Дніпра, Південного Бугу і Дністра) та по черзі ознайомлюють з нею однокласників.
Демонстрація фрагмента  уроку із конструктора уроків № 23 «Основні річкові басейни та їх характеристика»  програмного засобу навчального призначення «Географія, 8 клас»(річний стік, падіння річки, похил річки, базис ерозії, твердий стік).
Прийом «Словничок» (учні фіксують визначення термінів у зошитах)


ü Падіння річки - це різниця між абсолютними висотами її витоку і гирла.
ü Похил річки - це відношення її падіння до довжини.
ü Річний річковий стік - це об'єм води, що протікає через поперечний переріз річки за рік.
ü Твердий стік - це завислий і розчинений у воді твердий матеріал, який переноситься річкою.
ü Річкова ерозія - це процес руйнування річкою гірських порід.

    Базис ерозії  - поверхня поздовжнього профілю водного потоку, на рівні якої потік (ріка, струмок) втрачає свою енергію і нижче якої не може поглибити своє ложе.
    Річкова мережа - сукупність всіх річок на певній території, що є частиною гідрографічної мережі, куди входять і водойми. Найважливішими характеристиками річкової мережі є її довжина і коефіцієнт щільності.
    Басе́йн рі́чки (або річкови́й басе́йн), сточище - частина суходолу, з якого відбувається природний стік води в річку (річкову систему).
 
  Прийом «Творча лабораторія» (Учні заздалегідь одержали випереджальні завдання: підготувати тематичні презентації «Живлення і режим річок», «Річкова система, річковий басейн, вододіл. Елементи річкової долини». Перегляд мультимедійних матеріалів - продукції індивідуальних творчих проектів - Додаток 2, 3).
VІ. Закріплення вивченого матеріалу  (5 хв.)
Прийом «Інтелектуальна розминка»
o   Перелічіть загальні гідрографічні особливості території України.
o   Назвіть та покажіть на карті основні річкові басейни  України.
o   Охарактеризуйте основні особливості гідрологічного режиму річок України.
Практичне завдання (задача на визначення похилу, падіння річки Південний Буг).
VIІ. Підсумок уроку (5 хв.)
1. Рефлексія  (Прийом «Вершина знань» - учні заново переміщують магніти на схемі гори, аргументуючи свої дії)
2. Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів на уроці.
VIIІ. Домашнє завдання (2 хв.)
•   Опрацювати текст  § 21  підручника.
Підготувати додаткові матеріали для характеристики річкових систем Дніпра, Сі­верського Дінця, Південного Бугу, Дністра, Дунаю, Саксагані, основних найбільших каналів України: Сіверський Донець - Донбас, Дніпро - Кривий Ріг, Дніпро - Донбас, Пів­нічнокримський.

ЛІТЕРАТУРА
1.     Бойко О.В. Поверхневі води. Характер водного режиму річок // Географія. – 2011. - № 11-12. – С. 11-12.
2.     Булава Л.М. Фізична географія України, 8 клас: Підручник для загальноосвіт. навч. закл. – Х..: АН ГРО плюс, 2008. – 224 с.: іл.
3.     Заставний Ф. Д. Фізична географія України: Підручник для 8 кл. загальноосвітньої школи. – К.: “Форум”, 2000. – 230 с.
4.      Кобернік С.Г. 8 - 9 класи: Дидактичний комплекс до вивчення шкільного курсу / С.Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко. – К.: Стафед-2; Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 216 с. 
5.     Кобернік С.Г. Методика викладання географії в школі – К.: Стафед-2, 2000. – 318с.
6.     Корецька В.О. Поверхневі води України. Загальна характеристика річок. 8 клас. . // Географія. – 2010. - № 23-24. – С. 38-39.
7.     Масляк П. О., Шищенко П. Г. Географія України: Підручник для 8-9 класу середн. шк.. – К.: “Зодіак-ЕКО”, 2000р. – 432с. 
8.     Скачкова О.С. Поверхневі води Украни. Основні річкові басейни та їх характеристика. 8 клас. // Географія. – 2011. - № 4. – С. 20-21
9.     Чугуенко М.В. Моя Украина. Иллюстрированная энциклопедия для детей. – Харьков: Веста: Издательство «Ранок», 2006.  – С. 32-33.
10.           Шуліка К.С. Природні умови й ресурси України. 8 клас. Розробка уроків. Частина 2. – Х. : Вид. група «Основа», 2013. – 94,[2] с. – (Б-ка журн. «Географія». Вип. 9 (117)).

Додаток 1

Таблиця 1. Довжина, площа і середній річний стік головних річок України

Ріки
Площа басейну (км²)
Довжина (км)
Середній річний стік (л/сек/км²)
Щвидкість
річки
(м³/сек)

Пл. річк. зрізу
(км³)
Басейни Чорного й Азовського морів
504000
2201
3,2
1650
52,0
114300
748
3,8
440
13,8
88 900
1 126
3,9
346
10,9
22800
692
2,4
54
1,7
22600
311
0,8
18
0,6
18100
      310
2,3
42
1,3
15 300
385
3,0
46
1,4
14700
452
2,1
32
1,0
14460
549
0,7
10
0,3
12575
346
2,2
28
0,9
72 000
1362
5,0
360
11,3
63 700
792
1,5
96
3,0
16725
111
1,7
28
0,9
Дунай





27000
845



150000
1410



98900
1053
1,6
160
5,0
14680
436
2,9
43
1,4
Сточище Балтійського моря
73470
813
3,7


16730
444
6,0



Додаток 2,3


Слайдофільми учнів «Живлення і режим річок», «Річкова система, річковий басейн, вододіл. Елементи річкової долини» - знаходяться на електронних носіях.


18.10.2013р.
Урок 2. Основні річкові системи та канали України 
Мета: 
- скласти  характеристики основних річкових систем; проаналізувати  природні умови річкових систем; розглянути гідрологічну мережу рідного краю (П’ятихатщини) і з’ясувати екологічне становище малих річок на прикладі річки Саксагань; вивчити основні канали України; показати значення річок для господарства країни;
- формувати вміння опрацьовувати різні джерела географічної інформації; розвивати образне і логічне мислення, вміння висловлювати свої думки;
- виховувати любов до рідного краю.
Тип уроку: комбінований.
Очікувані результати: учні
- характеризують основні річкові системи показують на карті річки, канали;
- аналізують природні умови річкових систем;
- визначають роль річок у житті людиней;
-  висвітлюють гідрологічну мережу рідного краю.
Обладнання: фізична карта України, карта поверхневих вод України,  атлас, підручник, таблиці «Найбільші річки України», «Найбільші канали України», «Найбільші зрошувальні системи України» (Додаток 1), слайдофільм «Малі річки П'ятихатщини» (Додаток 2),  презентація проектної роботи «Річка Саксагань – притока  Інгульця» (Додаток 3).
Опорні та базові поняття: річковий басейн, річкова система,  притоки, малі річки.
Географічна номенклатура: річки: Дніпро, Березина, Прип’ять, Десна, Тетерів, Рось, Сула, Псел, Оріль, Самара, Інгулець, Саксагань, Омельник, Жовта, Сож, Ворскла,  Дунай, Дністер, Пів­денний Буг, Сіверський Донець, Тиса, Прут, Стрий, Серет, Збруч, Смотрич, Інгул, Салгир; Канали: Сіверський Донець — Донбас, Дніпро — Кривий Ріг, Дніпро — Донбас, Північнокримський.

ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент (1 хв.)
Девіз нашого уроку:
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитись, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати -
Дружно й плідно працювати.
II. Перевірка домашнього завдання (3 хв.)
Прийом «Географічна розминка»
Закінчіть речення:
Гідрологія - це…
Поверхневі води - це…
Густота річкової мережі України -  …
Річки України належать до басейнів морів - …
        Показники характеристики річки - …
Гра «Хто назве більше однорідних об'єктів?» (річок та їх приток).
Прийом «Поміркуй»:
- Як і чому змінюється структура водного живлення річок України з північного заходу на південь?
IIІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів (3 хв.)
Прийом «Географічний практикум»:
Задача. Похил річки Дніпро становить 11 см/км, довжина 2285 км. Визначте, на якій висоті  над рівнем моря Дніпро бере початок.
Прийом «Ланцюжок»:
- Найбільший каскад водосховищ знаходиться на річці…
- Назвіть їх.
- Територією Дніпропетровщини протікаює річка … та її притоки …
- Територією П’ятихатщини протікають малі річки: …
IV. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності (2  хв.)
Розгадайте ребус, у якому зашифровано назву гідрологічного об’єкту.
                                   ’’  http://ridne.ucoz.ua/_ph/3/2/907326722.jpg
З річками, що течуть територією нашої країни з давніх давен, пов’язане життя українців. Річкам давали поважні назви, їм поклонялися, до них зверталися у своїх молитвах. На їх берегах з’являлися перші поселення, їхніми водами мандрували до інших земель.
І в наші часи річки не втратили свого значення.
Легенда про походження річок
Колись на землі жив змій. Багато він пожер людей, бо дужчого від нього на світі не було. В той час жили Кузьма і Дем'ян — божі ковалі. От задумали вони того змія із світу згубити. Змій поткнувся до них, а вони — в кузню. І заперли залізні двері.
Змій і каже:
— Кузьмо, Дем'яне, божі ковалі, відчиніть, а то ковтну вас із кузнею!
Ті й відповідають:
— Коли ти силу маєш, то пролижи двері. А ми тоді сядемо на язик — і ковтай.
Змій лиже, а ковалі гріють, та й гріють залізо, та кують кліщі. Пролизав змій двері, всунув язик. Кузьма та Дем'ян — кліщами за той язик! І почали гатить молотами... - Уморили змія, запрягли в плуг, що на дванадцять пар волів, і давай орати.
Орали степ уздовж й упоперек. І скільки змій не просив — не давали йому ні пити, ні їсти.

— Буде з тебе,— кажуть,— і того жиру, що відкохав на людях!
— Ну, — каже змій,— коли так, то перед страшним судом освічу я своїм жиром увесь світ!
Чи довго ще орали, чи ні — дійшли до моря. Змій — у море і давай марячу пити. Пив-пив - випив усе море й лопнув. Кузьма та Дем'ян узяли й закопали того змія під горою.
Бог його знає, коли це в світі було. А ось небагато років тому полився гас із тієї гори. Цебто і кінець світу близько... В слободах і тепер не всякий світить гасом, бо він нечистий...
Кузьма та Дем'ян, поки не заморили змія, орали глибоко — потекли річки, а як заморили, орали мілко — і стали балки. Так от звідки взялися по степах річки й балки!
V. Повідомлення теми, мети, завдань уроку (1 хв.)
(Тема уроку написана на дошці – вчитель озвучує її).
Учитель. На сьогоднішньому уроці перед нами стоїть завдання здійснити віртуальну екскурсію по основних річкових системах України, а також довідатися про найбільші канали: Сіверський Донець — Донбас, Дніпро — Кри­вий Ріг, Дніпро — Донбас, Північно-Кримський. Ознайомитись з річками рідного краю, їх топонімікою та екологічними проблемами.
V.  Вивчення нового матеріалу (23 хв.)
Жива вода дає життя
Всьому живому в світі.
Якщо живе жива вода,
Тоді земля у квіті.
1.     Особливості найбільших річкових систем України.
Прийом «Словничок»
Річкова́ систе́ма - сукупність річок, які виливають води одним загальним руслом або системою проток в море, озеро або іншу водойму. Складається з головної річки (стовбура системи) і приток першого, другого і наступних порядків.
Канали гідротехнічна споруда у вигляді відкритого штучного русла з безнапірним рухом води. Канал може проходити у відкритій виїмці або в насипах (в дамбах). Влаштовується зазвичай в ґрунті та створюється для дренажу, іригації, водопостачання, навігації та інших цілей.
Прийом «Мандрівка»
Учні використовують домашні заготівки - додаткові матеріали для характеристики річкових систем і розкривають особливості  річкових систем Південного Бугу та Дністра (у вигляді віртуальної екскурсії, з використанням фотографій), дотримуючись такого плану:
1)    Назва (топоніміка). Басейн стоку.
2)    Площа басейну річки.
3)    Основна річка. Протяжність основної річки. Місце витоку. Місце впадіння.
4)    Особливості природних умов території басейну та їх вплив на гідро-графічні характеристики.
5)    Гідрологічний режим.
6)    Найбільші притоки основної річки. Їх коротка характеристика.
7)    Характер господарського використання. Екологічні проблеми.
2.     Малі річки рідного краю. Екологічні проблеми, шляхи їх подолання.
Перегляд слайдофільму «Малі річки П'ятихатщини» (Додаток 2).
Прийоми «Поміркуй»:
як уникнути забруднення вод малих річок району?
- забруднення річки Саксагань – це проблема місцевого, регіонального, державного рівня? Свою думку обгрунтуйте;
- як ви думаєте, з якою метою на річці Саксагань створені Макортівське, Дзержинське та Кресівське водосховища?
        Презентація  продукту індивідуального проекту «Річка Саксагань – притока  Інгульця» (Додаток 3).
3. Канали.
Учні, використовуючи матеріали домашнього завдання, характеризують основні найбільші канали України: Сіверський Донець — Донбас, Дніпро — Кривий Ріг, Дніпро — Донбас, Пів­нічно-Кримський.
V. Закріплення вивченого матеріалу  (10 хв.)
Прийом «Розкажи про мене» (на настінній фізичній карті України біля річок стоїть знак питання – учні виходять до карти і називають річку, її витік, куди впадає, найбільші притоки).
Прийом «Географічний практимум»:
- часткове виконання практичної робота № 4 «Позначення на контурній карті річок, озер, водосховищ, каналів, боліт. Анакліз забезпеченості водними ресурсами різних територій України» (позначення на контурній карті річок і каналівза номенклатурою уроку, проведення меж басейнів річок). 
VI. Підсумки уроку (1 хв.)
Оцінювання роботи учнів на уроці.
VII. Домашнє завдання (1хв.)
Опрацювати §§ 21-22 , вивчити номенклатуру уроку.
Підготувати повідомлення «Штучні водойми рідного краю».

ЛІТЕРАТУРА

1.     Бойко О. В. Поверхневі води. Річкові системи України // Географія. – 2011. - № 11-12. – С. 12-14.
2.     Булава Л. М. Фізична географія України, 8 клас: Підручник для загальноосвіт. навч. закл. – Х. : АН ГРО плюс, 2008. – 224 с.
3.     Заставний Ф. Д. Фізична географія України: Підручник для 8 кл. загальноосвітньої школи. – К.: “Форум”, 2000. – 230 с.
4.      Кобернік С. Г. 8 - 9 класи: Дидактичний комплекс до вивчення шкільного курсу / С. Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко. – К.: Стафед-2; Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 216 с. 
5.     Кобернік С. Г. Методика викладання географії в школі – К.: Стафед-2, 2000. – 318 с.
6.     Корецька В. О. Поверхневі води України. Головні річкові системи України. 8 клас. . // Географія. – 2010. - № 23-24. – С. 40-41.
7.     Корнієнко В. І. Основні річкові системи України. 8 клас. // Географія. – 2012. - № 23-24. – С. 32-35.
8.     Масляк П. О., Шищенко П. Г. Географія України: Підручник для 8-9 класу середн. шк.. – К.: “Зодіак-ЕКО”, 2000 р. – 432 с. 
9.     Скачкова О. С. Поверхневі води Украни. Основні річкові басейни та їх характеристика. 8 клас. // Географія. – 2011. - № 4. – С. 20-21.
10.           Шуліка К. С. Природні умови й ресурси України. 8 клас. Розробка уроків. Частина 2. – Х. : Вид. група «Основа», 2013. – 94,[2] с. – (Б-ка журн. «Географія». Вип. 9 (117)).

Додаток 1
Таблиця 1. Найбільші  річки України


Назва річки

Місце впадіння
Довжина,  км
Площа басейну, тис. км²
загальна
у межах України
Дніпро
Чорне море
2201
981
504,0
Дністер
Чорне море
1362
705
72,1
Десна
Дніпро
1130
591
88,9
Сіверський Донець
Дон
1053
672
98,9
Південний Буг
Чорне море
806
806
63,7
Прип’ять
Дніпро
761
261
121,0
Псел
Дніпро
717
692
22,8
Інгулець
Дніпро
549
549
14,9
Стир
Прип’ять
494
445
13,1
Ворскла
Дніпро
464
336
14,7
Тетерев
Дніпро
385
385
15,3

Таблиця 2. Найбільші канали України

Назва
Джерело забору води
Довжина, км
Північно-Кримський
Дніпро, Каховське вдсх.
400,4
Головний Каховський магістральний
Дніпро, Каховське вдсх.
129,7
Дніпро-Донбас
Дніпро, Дніпродзержинське вдсх.
171,0
Дніпро-Кривий-Ріг
Дніпро
42,95
Дніпро-Інгулець
Дніпро, Кременчуцьке вдсх.
40,0
Сіверський Донець -Донбас
Сіверський Донець
131,6
Дунай-Сасик
Дунай, Соломонове гирло
13,3

Таблиця 3. Найбільші зрошувальні системи України

Назва зрошувальної системи
Область
Площа зрошувальних земель
Рік будівництва
Довжина
Бортницька
Київська
40,4 тис. га
1978
67,4 км.
Інгулецька
Миколаївська
62,7 тис. га


Каховська
Херсонська, Запорізька
262 тис. га


Краснознам’янська
Херсонська
72,5 тис. га
1956-1966
30 км.

Додаток 2

Слайдофільм «Малі річки П'ятихатщини» -  на електронному носії.

Додаток 3

Презентація проектної роботи «Річка Саксагань - притока  Інгульця» - на електронному носії.


12.10.2013р.

 УРОК 3. Озера і лимани; їх типи; особливості гідрологічного режиму. Водосховища.
Мета:
- сформувати в учнів уявлення про основні озера, лимани, водосховища України, про загальні риси їх гідрологічного режиму та робо­ти; ознайомити з ресурсами та екологічними проблеми озер, лиманів, водосховищ; пояснити вза­ємозв’язки між гідрологічним режимом озер та кліматичними умо­вами, підземними водами; навчити учнів робити висновки про закономірності поширення озер на території України;
- продовжити формувати вміння роботи з картографічними джерелами інформації, сприяти розширенню знань географічної номенклатури;
- сприяти формуванню екологічної культури особистості.
Тип уроку: комбінований.

        Обладнання: фізична карта України, карта поверхневих вод України, кліматична карта, атлас, підручник, карта-схема поширення найбільших лиманів Україні, мультимедійні матеріали, проектор.
Опорні та базові поняття: озеро, лиман, водосховище.
Географічна номенклатура: озера: Шацькі озера (Світязь, Пулемецьке, Луки та ін.), Ялпуг, Кагул, Китай, Бребенескул, Несамовите, Синевир, Сасик, Сакське, Донузлав; лимани: Дніпровський, Бузький, Дністровський, Тилігульський, Куяльницький, Молочний; водосховища: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське, Дністровське, Червонооскільське, Печенізьке, Ладижинське.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент (1 хв.)
II. Перевірка домашнього завдання (6 хв.)
1. Метод «Незакінчене речення»:
 Закінчіть речення:
- Наука, що вивчає природні води в межах гідросфери Землі, явища і процеси, які в них відбуваються - це …
- Різниця між абсолютними висотами витоку і гирла річки – це …
- Відношення падіння річки до її довжини – це ... 
- Об'єм води, що протікає через поперечний переріз річки за рік – це ... 
- Завислий і розчинений у воді твердий матеріал, що переноситься річкою - …
- Процес руйнування річкою гірських порід -  …
- Частина суходолу, з якого відбувається природний  стік води  в річку (річкову систему) - …
2. Прийом  порівняння:
- Доберіть ознаки та порівняйте за ними ріки, що беруть початок в Карпатах та Кримських горах.
 Міні-конкурс «Угадай річку» - парам учнів пропонуються фрагменти контурних карт із  зображенням річок, які потрібно відгадати (дидактичний  матеріал Додатку 1).
III. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів (2 хв.)
 «Гра-розминка». Учні повинні пригадати терміни і поняття, пов’язані з озерами та штучними водоймами (наприклад: стічне, безстічне, солоне, прісне, вулканічне, … водосховище, ставок).
Бліц - опитування
·  Пригадайте, як утворюються озера?
·  Назвіть типи озер залежно від походження озерних улоговин. Поясніть особливості утворення кожного з них.
·  Які асоціації викликають у вас терміни озеро, лиман, канал, водосховище?
IV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності (1 хв.)
Демонстрація фотознімків озер України з коментарями вчителя.
Неповторної краси надають Україні озера. Всі вони такі різні! Користь від них не тільки як від джерел води, хімічних сполук, лікувальних грязей, риби, а й, насамперед, як зон рекреації.
V. Вивчення нового матеріалу (22 хв.)
1.     Зупинка «Озера»
Учитель: В Україні налічують близько 20 тис. озер, переважно невеликих за площею. Озера розташовані на території держави нерівномірно. Озерними районами вважають Полісся, заплави Дніпра, Дунаю та Сіверського Дінця, Поділля, Причорномор’я, гори Криму та Карпати (Додаток 2 - Супутниковий знімок дельти Дунаю). Найбільше прісноводне озеро України — Ялпуг. Найбільшою групою озер є Шаць­кі озера на Поліссі (понад 30 озер).
Всі озера поділяються за характером водообміну та походженням озерних улоговин. За характером водообміну є озера стічні, безстічні, з переміжним стоком; за ступенем мінералізації: прісні, солонуваті, солоні та мінералізовані.
Робота з підручником – учні опрацьовують та аналізують  таблицю класифікації озер за походженням їхніх улоговин (§ 22, ст.112). Очікувані висновки від роботи над таблицею:
o   За походженням озерних улоговин: річкові (стариці, дельтові, заплавні), морські, льодовикові, карстові, просадочні, вул­канічні, завальні.
o   Озер тектонічного походження в Україні практично немає.
o   Значно поширені озера, що утворились під дією роботи річок.
o   Морського походження озера поширені в Причорномор’ї та При­азов’ї.
o   Озера-лимани утворились у результаті затоплення річкових до­лин.
o   Льодовикові озера мають місце тільки в найвищих частинах Кар­пат.
o   Карстові (провальні) озера поширені в місцях поширення легкорозчинних гірських порід — на Поліссі, в Кримських горах.
o   Завальні або загатні озера характерні для Карпат.
o   Вулканічного походження озера зустрічаються в Закарпатті.
Робота з картою – «Знайди географічний об’єкт» - учні працюють з географічними атласами (знаходять озера, переліченні учителем).
2. Зупинка «Лимани»
Учитель: Лимани, на відміну від лиманних озер, мають постійне сполучення з морем, наприклад, Дністровський (найбільший в Україні), Дніпровський, Бузький, Тилігульський, Хаджибейський, Куяльницький, Сасик (Кундук) – з Чорним морем  (Додаток 4).
Прийом «Словничок» - учні фіксують визначення термінів до зошита:
Лиман – затока, що утворилася при затопленні морем гирла рівнинної річки внаслідок відносного опускання прибережних частин суходолу.  Розрізнюють лимани відкритого типу, що мають постійний водообмін із морем, і закритого типу, що відмежовані від моря піщаною косою, пересипом.
Водосховища – штучні водойми, що утворюються шляхом викопування котлованів або спорудження на річках загат і гребель.
Ставки – це штучні водойми невеликих розмірів.
Презентація слайдофільму  «Озера та водосховища» (учнівська робота) - Додаток 3.
3.     Зупинка « Штучні водойми»
У зв'язку з комплексним використанням водних ресурсів на багатьох річках створено штучні водойми – водосховища і ставки. Всього в Україні створено біля 900 водосховищ і понад 24 тисячі ставків.
Найбільші водосховища: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське, створені каскадом на Дніпрі; Дністровське (на р. Дністер), Печенізьке (на р. Сіверський Донець), Червонооскільське (на р. Оскіл), Ладижинське (на р. Південний Буг), Сімферопольське (на р. Салгир) та ін. (Додаток 5).
Учитель обговорює з учнями функції штучних водосховищ в Україні:
*   накопичення запасів води для побутових і господарських потреб;
*   регулювання водного стоку;
*   створення умов для виробництва електроенергії;
*   покращення умов судноплавства;
*   риборозведення тощо.
Проблеми, що виникають внаслідок створення штучних водойм
Прийом «Визначення проблем»:
ü затоплення великих площ сільськогосподарських угідь;
ü місцеві зміни клімату викликають ланцюжок змін у природних комплексах;
ü руйнуються береги річок;
ü змінюються особливості залягання підземних вод (підтоплення земель).
Прийом «Мандрівка» - учні, працюючи з фізичною картою України, «подорожують» ве­ликими річками, знаходячи найбільші водосховища.
VI. Закріплення вивченого матеріалу (9 хв.)
Прийом «Географічний практимум»:
- часткове виконання практичної робота № 4 «Позначення на контурній карті річок, озер, водосховищ, каналів, боліт. Аналіз забезпеченості водними ресурсами різних територій України» (позначення на контурній карті озер і водосховищ за номенклатурою уроку). 
Бесіда
•  Назвіть та покажіть на карті озера і водосховища України, характеризуючи які можна застосувати префікс «най...».
•   Наведіть конкретні приклади позитивних й негативних наслідків створення водосховищ на річці Дніпро.
VII. Підсумки уроку (3 хв.)
Прийом «Ланцюжок» -  учні працюють по черзі – перший називає озеро, другий – тип озера за походженням, третій – його місце знаходження. Гра продовжується далі, по рядах. Наприклад, «Синевир»  - загатне    - Карпати».
Оцінювання роботу учнів на уроці.
VIII. Домашнє завдання (1хв.)
1. Опрацювати § 22.   
2. Користуючись Інтернет-ресурсами, підготувати повідомлення про озера, віднесені до 7 чудес природи України.

ЛІТЕРАТУРА

1.     Бойко О. В. Поверхневі води. Озера. Підземні води. Болота. // Географія. – 2011. - № 11-12. – С. 14-15.
2.     Булава Л. М. Фізична географія України, 8 клас: Підручник для загальноосвіт. навч. закл. – Х..: АН ГРО плюс, 2008. – 224 с.
3.     Заставний Ф. Д. Фізична географія України: Підручник для 8 кл. загальноосвітньої школи. – К.: “Форум”, 2000. – 230 с.
4.      Кобернік С. Г. 8 - 9 класи: Дидактичний комплекс до вивчення шкільного курсу / С. Г. Кобернік, Р.Р. Коваленко. – К.: Стафед-2; Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 216 с. 
5.     Кобернік С. Г. Методика викладання географії в школі – К.: Стафед-2, 2000. – 318 с.
6.     Корецька В. О. Поверхневі води України. Озера. Лимани, водосховища, болота. 8 клас. . // Географія. – 2010. - № 23-24. – С. 41-44.
7.     Корнієнко В. І. Основні річкові системи України. 8 клас. // Географія. – 2012. - № 23-24. – С. 32-35.
8.     Масляк П. О., Шищенко П. Г. Географія України: Підручник для 8-9 класу середн. шк.. – К.: “Зодіак-ЕКО”, 2000р. – 432 с. 
9.     Шуліка К. С. Природні умови й ресурси України. 8 клас. Розробка уроків. Частина 2. – Х. : Вид. група «Основа», 2013. – 94,[2] с. – (Б-ка журн. «Географія». Вип. 9 (117)).
Додаток 5

Таблиця «Основні водосховища України»
Водосхо-вище
Роки створення
На якій річці
Площа км2
Довжина км
Макс. ширина, км
Макс. глибина, м
Київське
1964-1966
Дніпро
922
110
12
14,5
Канівське
1972-1978
Дніпро
675
123
8
21
Кременчу-цьке
1959-1961
Дніпро
2250
149
28
25
Дніпро-дзержинське
1964
Дніпро
567
114
8
16
Дніпровське
1932
Дніпро
410
129
7
53
Каховське
1952-1956
Дніпро
2150
230
25
24
Дністровське
1973-1981
Дністер
142
194
2,5
54
Ладижинське
1964
Південний Буг
20,8
45
1,2
17,8
Печенізьке
1962
Сіверський Донець
82,6
65
3
10,5





Немає коментарів:

Дописати коментар